Поворотна фіндопомога від засновника: як уникнути визнання доходу, коли незабаром мине 365 днів

Засновник надав підприємству фіндопомогу в розмірі 100 тис.грн за договором від 25.06.2013 р. У договорі передбачено, що підприємство має повернути таку допомогу протягом року з моменту її надходження, тобто не пізніше 24.06.2014 р.
Припустімо, підприємство укладе новий договір із засновником на суму 130 тис.грн, та цю суму засновник унесе до каси підприємства. Із них 100 тис.грн підприємство до 24.06.2014 р. поверне в рахунок старого боргу за договором від 25.06.2013 р. Чи поширюватиметься на новий договір із засновником умова ПКУ про неоподаткування фіндопомоги при її поверненні впродовж 365 днів, або ж ця сума за новим договором одразу потраплятиме в дохід?

ВІДПОВІДЬ: Для другого договору буде новий відлік у 365 днів, а тому й показувати дохід не доведеться. До того ж таким чином підприємство уникне оподаткування поворотної фіндопомоги й за першим договором. Але головне все зробити вчасно та правильно оформити. Пояснімо.

Правові основи укладання договору позики

Перш ніж з’ясовувати податкові наслідки наведеної ситуації, стисло нагадаємо головні моменти отримання поворотної фінансової допомоги, зокрема, від засновника підприємства.

Правові основи оформлення фіндопомоги регулюють ст.ст. 1046–1053 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). У правовому полі поворотна фінансова допомога — це позика: «За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості» (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ).

У ст. 1048 ЦКУ прописано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Нацбанку. Тому, аби отримати за договором позики поворотну фіндопомогу, у договорі позики слід обов’язково зазначити, що позика є безпроцентною.

Укладеним договір вважається із моменту передання грошей. Для податкового обліку дата отримання коштів від засновника відіграє важливу роль. Про факт отримання та повернення коштів свідчитимуть банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунка, а також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства. Якщо фінансову допомогу отримують і повертають готівкою, підприємство повинно звернути увагу на граничну суму розрахунків. Відповідно до п. 2.3 Положення № 637 1, підприємства мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або із фізичними особами протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, визначених постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210 (далі — Постанова № 210). Так, гранична сума розрахунків готівкою становить для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн, а для фізособи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) — 150 тис.грн. Оскільки поворотна фіндопомога не є розрахунком за товари, роботи, послуги — на її надання не поширюються норми п. 1 Постанови № 210. Водночас Нацбанк у листі від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 роз’яснив, що обмеження з п. 1 Постанови № 210 стосуються розрахунків за правочинами, предметом котрих є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки. Таке твердження НБУ занадто збільшує коло операцій, на які поширюється готівкове обмеження. Детальніше про це читайте в матеріалі «Обмеження готівкових розрахунків: нове роз’яснення», опублікованому в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 34/2014. Але якщо все-таки обирати обережний варіант, то варто зважати на роз’яснення від Нацбанку. А тоді, якщо засновником-позикодавцем є юридична особа — гранична сума готівки протягом одного дня становить 10 тис. грн. Якщо ж засновником є фізособа, підприємству для уникнення порушень касової дисципліни слід обмежитися сумою в 150 тис.грн. Суми, які перевищують зазначені обмеження, перераховуються тільки безготівково.

Податковий облік

За цивільним і податковим законодавством поняття «позика» надто відрізняється. Так, згідно з пп. 14.1.267 ПКУ, позика — грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, котрі мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики. Як бачимо, ЦКУ об’єднує ширше поняття позики, ніж ПКУ. Водночас ПКУ використовує окремий термін «поворотна фінансова допомога». Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, це: «сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення». Ось чому для податкового обліку важливо, аби позика вважалася поворотною фіндопомогою, у договорі позики має бути чітко зазначено, що вона безпроцентна.

Порядок оподаткування поворотної фіндопомоги встановлено пп. 135.5.5 ПКУ. Зокрема в цьому підпункті передбачено окремий порядок оподаткування, якщо кошти отримуються від засновника. Крім того, у підпункті немає обмежень щодо кількості укладених із засновником договорів, але важливо дотримуватися встановлених часових вимог за кожним договором позики. Так, для того щоб мати можливість не оподатковувати поворотну фіндопомогу від засновника (учасника, у т.ч. нерезидента), підприємство — отримувач допомоги повинно повернути кошти не пізніше 365 календарних днів із дня їх отримання. У разі порушення цієї умови поворотну фіндопомогу слід оподатковувати в порядку, установленому пп. 135.5.5 ПКУ. А це означає, що надалі порядок оподаткування, зокрема, визнання суми доходів, залежить уже від податкового статусу позикодавця-засновника. Детально про це — у матеріалі «Минув 365-денний строк повернення засновнику фіндопомоги: які податкові наслідки» у газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 95/2014.

Крім того, зауважимо, якщо договором позики встановлено більший строк користування коштами, ніж 365 календарних днів, для неоподаткування слід дотримуватися граничної дати повернення, хоча в контролерів і можуть виникнути запитання (див. матеріал «Поворотна фіндопомога від засновника: як використовувати 365 днів, аби не визнавати доходу», опублікованому в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 94/2013).

Підсумуємо!

Таким чином, аби уникнути оподаткування суми поворотної фіндопомоги, отриманої від засновника, підприємство може до спливу строку в 365 днів укласти другий договір про надання поворотної фіндопомоги й за рахунок одержаних коштів погасити борг за першим договором. Тоді буде дотримано термін у 365 днів за першим договором і не потрібно буде показувати дохід. А за другим договором розпочнеться новий відлік у нові 365 днів для повернення поворотної фіндопомоги від засновника. Головне — устигнути це зробити до спливу 365 днів після отримання коштів за першим договором. При цьому важливо чітко прописати, за яким саме договором повертається фіндопомога, аби не виникало сумнівів, що заборгованість закрита саме за першим договором.

На замітку!

Декілька слів щодо того, чи потрібно в разі одержання поворотної фіндопомоги заповнювати Звіт про пільги (форма якого затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233). У цьому звіті зазначаються суми податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Сума поворотної фінансової допомоги, отримана від засновника платника податку на прибуток, згідно з Довідником інших податкових пільг №70/2 (лист Міндоходів від 31.03.2014 р. № 70/2) має код пільги 11020226. Водночас, на нашу думку, «пільга» у вигляді поворотної фіндопомоги від засновника, отриманої та поверненої в межах 365 днів, не повинна відображатися у Звіті про пільги, оскільки така пільга не вплинула на те, що бюджет якоїсь суми недоотримав. Детальніше про це читайте в матеріалі «Поворотна фіндопомога від засновника: чи потрібно відображати у Звіті про пільги», опублікованому в газеті «Інтерактивна бухгалтерія» № 31/2014.

Бухгалтерський облік

Бухоблік розглянемо на прикладі.

Приклад

Підприємство — платник податку на прибуток 25.06.2013 р. отримало від заснов­ника — юрособи на загальній системі оподаткування поворотну фінансову допомогу в розмірі 100 тис.грн згідно з договором на рік. Підтвердженням отриманої суми позики є банківська виписка про зарахування коштів на поточний рахунок.

Позичальник знаходиться в скрутному фінансовому становищі та не може повернути суму, тому для того щоб уникнути оподаткування за отриманою та неповерненою сумою фіндопомоги, підприємство приймає рішення укласти ще один договір позики. За новим договором, суму фінансової допомоги в розмірі 130 тис.грн отримано від цього ж засновника 13.06.2014 р. Кошти надійшли на рахунок в банку (є виписка банку). Цього ж дня через касу підприємство повертає отриману раніше суму поворотної фіндопомоги в розмірі 100 тис.грн, про що свідчить виписка банку.

№ з/п

Зміст господарських операцій

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Податковий облік, грн

Дт

Кт

дохід

витрати

1

25.06.2013 р.

Отримано позику від засновника за договором № 1

311

685

100000,00

2

13.06.2014 р.

Отримано позику від засновника за договором № 2

311

685

130000,00

3

13.06.2014 р.

Повернено позику засновнику за договором № 1

685

311

100000,00

Олена ЄЛЬЧІЩЕВА,

практикуючий бухгалтер,
м. Київ

1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.