Під час оренди приміщень безліч питань виникає щодо оплати комунальних послуг. Тут можливі такі варіанти: орендодавець самостійно сплачує комунальні послуги та «закладає» їх у суму орендної плати, орендар може самостійно оплачувати вартість комунальних послуг (якщо укладе договори з відповідними підприємствами про надання комунальних послуг й установить окремі лічильники для обліку спожитих ресурсів) або компенсувати вартість спожитих комунальних послуг орендодавцеві. Останній варіант найцікавіший, адже він містить чимало прихованих нюансів. Їх і розглянемо. При цьому домовимося, що орендар використовує орендовані об’єкти в оподатковуваних ПДВ операціях власної господарської діяльності
Перш ніж розповісти про тонкощі відносин між орендарями й орендодавцями у частині відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, нагадаємо, що надання більшості з них є ліцензованою діяльністю.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі — Закон про ліцензування) обов’язковому ліцензуванню підлягають:
— діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування);
— діяльність на ринку природного газу (п. 27 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування);
— централізоване водопостачання та водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом (п. 28 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування);
— виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами й постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом (п. 29 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування).
Певна річ, жоден орендодавець такої кількості ліцензій не матиме. Та й узагалі зазвичай він не є постачальником тих же електроенергії, тепла, газу чи води в розумінні спеціального законодавства, що регулює відповідну діяльність.
Нагадаємо
Електропостачальник — суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачеві (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р. № 2019-VIII, див. також Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312).
Підприємство питного водопостачання — суб’єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (у т.ч. пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води (ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 р. № 2918-III).
Постачальник теплової енергії — суб’єкт господарської діяльності, який провадить діяльність із виробництва та постачання теплової енергії безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, які регулюють у порядку, установленому законодавством (п. 1.14 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 р. № 2711-IV, далі — Закон № 2711-IV).
Постачальник природного газу за регульованим тарифом — суб’єкт господарської діяльності, який згідно з умовами відповідної ліцензії постачає природний газ безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, що підлягають державному регулюванню (п. 1.13 ст. 1 Закону № 2711-IV).
Загалом орендодавець є споживачем таких послуг, який бажає перевиставляти їхню вартість для оплати орендарям як фактичним споживачам цих послуг.
Звісно, у такому разі обов’язок компенсувати вартість комунальних послуг (на підставі наданих орендодавцем рахунків) має бути прописаний у договорі (окремому договорі на відшкодування експлуатаційних витрат чи договорі оренди). При цьому орендар зобов’язується відшкодовувати орендодавцеві вартість спожитих комунальних послуг. Без зазначення такого обов’язку автоматично цей обов’язок не запускається, окрім ситуації, коли орендують житлові приміщення. У такому разі наймач зобов’язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (ч. 3 ст. 815 Цивільного кодексу України).