Немає документа з назвою «договір»: як оформити податкову накладну
Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити в податковій накладній поле для виду цивільно-правового договору, його дати й номера з 01.03.2014 р.? Що вказувати, якщо угода оформлювалася в усній формі? Чи може поле для номера договору бути порожнім або має стояти прочерк?
ВІДПОВІДЬ: Незважаючи на запровадження з 01.03.2014 р. нової форми податкової накладної та певних новацій у правилах її заповнення, зміни не торкнулися заповнення зазначених у питанні реквізитів.
Згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10 (далі — Порядок № 10), у графі «Вид цивільно-правового договору» указують вид цивільно-правового договору відповідно до видів договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ). Окремі види зобов'язань викладені в р. III Книги п'ятої ЦКУ (зокрема, мовиться про договори купівлі-продажу, дарування, найму (оренди), підряду тощо). Таким чином, як і раніше, у розглянутій графі слід зазначити вид договірного зобов'язання.
Дату укладення договору слід указати в такій послідовності (п. 4, п. 3 Порядку № 10):
- день місяця (дві цифри);
- місяць (дві цифри);
- рік (чотири цифри). Крапки, коми й інші розділові знаки в даті не проставляються.
Стосовно ситуації із відсутністю єдиного письмового договору між сторонами, то зараз лишається актуальною низка роз'яснень у підкатегорії 101.19 «ЗІР». У них контролери пропонують, серед іншого, заповнювати податкову накладну в такий спосіб: «…у разі наявності рахунку-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від __ № __; або усний договір купівлі-продажу від __ )».
Із відповіді випливає, що контролери допускають відсутність реквізиту в полі для номера цивільно-правового договору.
До того ж зауважимо: на нашу думку, використовувати фразу «усний договір» і «рахунок-фактура» усе-таки некоректно. Та й власне контролери підтверджують, зокрема, що: «Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не дає можливості визначення змісту правочину (купівля-продаж, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань».
Ми вважаємо, що в такій ситуації досить указати саме вид зобов'язання (наприклад, договір поставки, договір купівлі-продажу тощо). Також слід зазначити його дату — такою може слугувати дата настання так званої «першої події». Стосовно поля для номера, то, як ми зазначали вище, із відповіді контролерів випливає, що воно може бути незаповненим (або прокресленим). До того ж ми вважаємо допустимим указати в ньому номер первинного документа, на підставі якого були визнані податкові зобов'язання з ПДВ (наприклад, номер видаткової накладної).
Наостанок нагадаємо: з усіх розглянутих реквізитів договору серед обов'язкових реквізитів податкової накладної, установлених у п. 201.1 ПКУ, фігурує лише вид цивільно-правового договору (пп. «и»). Тому навіть відмінності в підходах до заповнення граф про дату та номер не можуть вплинути на цінність податкової накладної як підтверджуючого документа, якщо правильно зазначено обов'язковий реквізит — вид договору.
Денис ПЕТРИГА,
провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»