Платники ПДВ, які одночасно здійснювали оподатковувані, звільнені від ПДВ і/або такі, що не є об’єктом обкладення ПДВ, операції, повинні провести річний перерахунок компенсуючих податкових зобов’язань, нарахованих упродовж року, за ст. 199 ПКУ.
Також не варто забувати про спецперерахунок податкового кредиту за необоротними активами, придбаними (виготовленими) до 01.07.2015. Результати таких перерахунків фіксують у декларації з ПДВ за останній звітний період календарного року (грудень або IV квартал). Тож, саме час розкласти по поличках усі нюанси річного перерахунку ПДВ

Перш ніж братися за перерозподіл ПДВ, згадаймо, із чого все розпочинається, а саме — розподіл ПДВ за товарами (послугами) і необоротними активами.

Як розподіляли ПДВ

За правилами ст. 199 ПКУ ПДВшникам, які поєднують пільгову й оподатковувану діяльність, необхідно розподіляти ПДВ за товарами (послугами) і необоротними активами, які неможливо безпосередньо пов’язати з конкретними операціями з постачання (пільговими чи оподатковуваними). До таких, зокрема, належать товари (послуги) та необоротні активи загальногосподарського й адміністративного призначення (наприклад, комунальні послуги, оренда офісного приміщення, меблі й техніка для бухгалтерії тощо).

Під час придбання товарів (послуг) і необоротних активів увесь вхідний ПДВ входить до податкового кредиту (звісно, за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної чи інших документів, перелічених у п. 201.11 ПКУ). Однак якщо товари (послуги) і необоротні активи придбано для одночасного використання в оподатковуваній та пільговій діяльності платника, частину податкового кредиту слід нівелювати нарахуванням компенсуючих податкових зобов’язань за правилами ст. 199 ПКУ.

Ці компенсуючі податкові зобов’язання дорівнюють частині вхідного ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання або виготовлення товарів (послуг) і необоротних активів, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях (далі — ЧВнеопод.). Таку частку визначають за формулою:

ЧВнеопод. = 100% – ЧВопод.

ЧВопод. (частку використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях) розраховують:

  • платники, які в попередньому році провадили пільгову діяльність, — як відношення обсягу оподатковуваних постачань (без ПДВ) за попередній календарний рік до загального обсягу постачання за цей період (без ПДВ) (п. 199.2 ПКУ). Такий показник розраховують у колонці 6 першого рядка таблиці 1 додатка Д7 до декларації з ПДВ за січень (I квартал);
  • платники, у яких минулого року пільгових постачань не було (а також новостворені ПДВшники), — як відношення обсягу оподатковуваних постачань за звітний період (без ПДВ), у якому вперше проведено пільгові постачання, до загального обсягу постачання за цей період (без ПДВ) (п. 199.3 ПКУ). ЧВопод. обчислюють у колонці 6 другого рядка таблиці 1 додатка Д7 до декларації з ПДВ за звітний період, у якому вперше проведено пільгові постачання.

Зауважимо

У колонках 4 та 5 таблиці 1 додатка Д7, у яких, відповідно, зазначають загальний обсяг постачань без ПДВ й обсяг оподатковуваних постачань без ПДВ для розрахунку часток використання, уписано коди рядків колонки А декларації з ПДВ, із яких слід брати такі обсяги. Треба бути уважним із показниками коригуючого рядка 7. Адже тут необхідно враховувати коригування лише тих рядків, коди яких зазначено у відповідній колонці 4 або 5.

Наприклад, під час розрахунку обсягів оподатковуваних операцій (колонка 5), з рядка 7 слід брати лише коригування обсягу постачань, що обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% і 0%, а ось безПДВшні коригування сюди не повинні потрапити.

Отже, розрахувавши ЧВопод., визначають ЧВнеопод. за наведеною вище формулою, і фіксують її значення в колонці 7 рядка 1 або 2 таблиці 1 додатка Д7.

До речі, значення показників ЧВ округлюють за загальновстановленими правилами до сотих, тобто до 2 знаків після коми (див. лист ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04).

Показник ЧВнеопод., обчислений за результатами попереднього календарного року чи першого звітного періоду, у якому проведено пільгові постачання, застосовують для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань до кінця року.

Фіксують компенсуючі ПДВшні зобов’язання у зведених податкових накладних. Їх складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому придбано товари (послуги) і необоротні активи або вони почали використовуватись одночасно в пільговій та оподатковуваній діяльності (п. 199.1 ПКУ).

У такій зведеній накладній указують тип причин 08 або 09 — залежно від того, у яких пільгових операціях планують використовувати (використовують) придбані товари (послуги) і необоротні активи: в операціях, що не є об’єктами оподаткування, чи операціях, звільнених від ПДВ, відповідно. Про інші особливості заповнення таких податкових накладних читайте у статтях «Податкова накладна та порядок її заповнення: оновлення-2018» і «Нова податкова накладна в зразках».

Зведені податкові накладні з компенсуючими податковими зобов’язаннями реєструє в ЄРПН платник ПДВ, який їх оформив.

У декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, компенсуючі податкові зобов’язання, нараховані за ст. 199 ПКУ, упродовж року фіксують у рядках 4.1 та 4.2 (залежно від ставки ПДВ, яку застосовують для їх нарахування).

У разі заповнення цих рядків обов’язково оформлюють додаток Д5 (розшифровка контрагентів), у якому сума компенсуючих податкових зобов’язань «осідає» у рядку з умовним ІПН 600000000000 таблиці 1 р. І «Податкові зобов’язання». У випадку коригування компенсуючих податкових зобов’язань (у т.ч. за результатами проведення річного перерахунку) їх суму фіксують у додатку Д1. Також платники ПДВ, що здійснюють розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ, заповнюють додаток Д7 до декларації з ПДВ за перший звітний період, у якому з’явилися неоподатковувані операції (для платників ПДВ, які в попередньому році не провадили пільгової діяльності), за останній звітний період року (період зняття з обліку платника ПДВ) та перший звітний період року (див. роз’яснення з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Платники не розподіляють ПДВ за ст. 199 ПКУ в разі здійснення:

  • операцій реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення й перетворення) юросіб, що не є об’єктом обкладення ПДВ за пп. 196.1.7 ПКУ;
  • постачання платником відходів та брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтаж) ліквідованих необоротних активів й інших подібних операцій, звільнених від ПДВ за п. 23 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ;
  • постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету, що звільнені від ПДВ за пп. 197.1.28 ПКУ;
  • звільнених від ПДВ операцій із постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, за п. 197.11 ПКУ;
  • операції оператора телекомунікацій із надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі, що звільнено від ПДВ за п. 197.24 ПКУ;
  • операції платника ПДВ — боржника з постачання товарів із метою погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до погодженого плану реструктуризації або затвердженого плану санації, що звільнено від ПДВ за п. 46 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ;
  • операцій, що здійснюють у межах програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні та звільнено від ПДВ за п. 26 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ;
  • операцій із передання з балансу платника податку на баланс іншої юрособи або на баланс органа державної влади майна, що перебуває в державній власності у складі магістральних газопроводів і всіх об’єктів і споруд, пов’язаних із ними єдиним технологічним процесом, і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи, звільнених від ПДВ за п. 70 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.

Перелічені вище винятки прописано в п. 199.6 ПКУ та п.п. 26, 46, 70 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.

Річний перерахунок технічних податкових зобов’язань

Наразі до вашої уваги — алгоритм проведення річного перерахунку ПДВ.

1. Розрахунок нової (підсумкової)ЧВнеопод.

Для того щоб здійснити річний перерахунок, потрібно насамперед розрахувати підсумкову ЧВнеопод. за 2019 рік. Це роблять у додатку Д7 до декларації з ПДВ за останній звітний період року — грудень (IV квартал) 2019 року. А саме — у рядку 3.1 таблиці 1.

Для визначення обсягів постачання оподатковуваних і неоподатковуваних операцій використовують дані р. І декларацій із ПДВ за січень – грудень 2019 року й уточнюючих розрахунків до них, поданих у 2019 році.

Під час визначення загального обсягу операцій та обсягу оподатковуваних операцій потрібно враховувати всі уточнюючі розрахунки, що подали протягом звітного року (2019 року), незалежно від того, який звітний період якого року підлягав уточненню (див. лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).

Обчислену підсумкову ЧВнеопод. фіксують у колонці 7 рядка 3.1 і використовують для перерахунку розподіленого ПДВ за товарами, послугами й необоротними активами, придбаними у 2019 році. Такий перерахунок здійснюють у таблиці 2 додатка Д7.

2. Перерахунок компенсуючих податкових зобов’язань, нарахованих за ст. 199 ПКУ у 2019 році

З форми таблиці 2 додатка Д7 випливає, що платникові ПДВ слід оформлювати розрахунки коригування з відповідним типом причини 08 або 09 до кожної зведеної податкової накладної за 2019 рік, складеної на вимогу п. 199.1 ПКУ.

Тип причини в розрахунку коригування має збігатися з типом причини у зведеній податковій накладній, до якої складають такий розрахунок коригування. Окрім типу причини, у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини)» розрахунку коригування традиційно ставимо позначку «Х». Така сама позначка буде й у полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)».

У таких розрахунках коригування у полі «До зведеної податкової накладної» указують код ознаки 2 (пп. 3.1.1 листа ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17).

Розрахунки коригування датують останнім днем звітного року (див. лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17). Тож, дата складання розрахунків коригування для річного перерахунку ПДВ за 2019 рік — 31.12.2019.

У полі «Постачальник (продавець)» платник уписує свої дані. А в полі «Отримувач (покупець)» платник податку:

  • зазначає власне найменування (П.І.Б.);
  • указує в рядку «індивідуальний податковий номер» умовний ІПН «600000000000»;
  • не заповнює рядок «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта».

Заповнюючи табличну частину такого розрахунку коригування, варто користуватися загальними правилами. Тобто платникові доведеться сторнувати кожен рядок податкової накладної та додати нові рядки з відкоригованими даними. Тому розрахунок коригування міститиме стільки груп коригування, скільки рядків у зведеній податковій накладній.

Роз’яснення щодо заповнення розрахунків коригування для проведення річного перерахунку ПДВ податківці надали в категорії 101.15 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua). Тут контролери пропонують заповнювати табличну частину в такий спосіб:

1) у рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки податку (20% або 7%) указують суму ПДВ, яка збільшує або зменшує (під час зменшення ставлять знак «–») суму податкових зобов’язань, нарахованих за п. 199.1 ПКУ;

2) у розділі Б такого розрахунку коригування:

  • показники рядка зведеної податкової накладної, що коригується, указують зі знаком «–» у відповідній графі;
  • додається новий рядок із виправленими показниками, якому присвоюють новий черговий порядковий номер, що не був зазначений у зведеній податковій накладній;
  • рядку податкової накладної, що коригується, указаному зі знаком «–», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюють однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначають у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, а в графі 2.1 «код причини» наводять однакову причину коригування (указують код «202» (Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ));
  • у графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» рядка зведеної податкової накладної, що коригується, зазначають дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку під час постачання йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він нараховував компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 199.1 ПКУ;
  • у графі 13 зі знаком «–» указують значення графи 10 рядка зведеної податкової накладної, що коригується;
  • у графі 14 зі знаком «–» указують значення графи 11 рядка зведеної податкової накладної, що коригується;
  • графи 4.1, 4.2, 4.3, 6–12, 15 табличної частини не заповнюють і залишають пустими. Нулі та прочерки в них не проставляють.

Приклад

Платник у 2019 році розподіляв ПДВ за ст. 199 ПКУ із застосуванням ЧВнеопод 50%. Під час річного перерахунку розрахував нову ЧВнеопод, яка дорівнює 75%.

Покажемо заповнення розрахунку коригування до зведеної податкової накладної, складеної на вимогу п. 199.1 ПКУ за листопад 2019 року, яку зареєстровано в ЄРПН на початку грудня 2019 року. Вихідні дані див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Назва

Дані вхідних ПН за листопад, суми ПДВ з яких розподіляють

Дані зведеної ПН (ЧВнеопод. 50%)

За результатами річного перерахунку (ЧВнеопод. 75%)

Реквізити ПН

Обсяг

ПДВ

Обсяг

ПДВ

Обсяг

ПДВ

від 06.11.2019 № 400

4000

800

2000

400

3000

600

від 12.11.2019 № 22

2000

400

1000

200

1500

300

від 28.11.2019 № 103

3000

600

1500

300

2250

450

Всього

9000

1800

4500

900

6750

1350

Зразок заповнення РК

Коригування у зв’язку з проведенням річного перерахунку ПДВ показують у декларації з ПДВ незалежно від того, зареєструє платник ПДВ розрахунки коригування в ЄРПН чи ні. Однак несвоєчасна реєстрація або нереєстрація таких розрахунків коригування (незалежно від того, збільшують вони чи зменшують податкові зобов’язання) загрожує платникові ПДВ штрафом за п. 1201.1 ПКУ. На цьому наголошують податківці в роз’ясненні з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

3. Відображення результатів річного перерахунку в декларації з ПДВ

Результати перерахунку компенсуючих податкових зобов’язань, нарахованих за ст. 199 ПКУ, фіксують у таблиці 2 додатка Д7, яку заповнюють так:

  • у колонках 2 і 3 указують, відповідно, дати й номери зведених податкових накладних;
  • у колонках 4 і 5 — дати й номери розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних. Тобто в колонці 4 фігуруватиме завжди одна й та ж дата — 31.12.2019 (виняток — проведення перерахунку в разі анулювання ПДВ-реєстрації, бо тоді такі розрахунки коригування датують останнім днем перебування особи у статусі ПДВшника);
  • у колонках 6 і 7 (залежно від ставки ПДВ) — обсяги умовного постачання без ПДВ, що підлягають коригуванню;
  • у колонках 8 і 9 (залежно від ставки ПДВ) — сума податку, яка збільшує чи зменшує (зі знаком «–») суму компенсуючих податкових зобов’язань.

До того ж результати перерахунку сум податкових зобов’язань, здійсненого згідно з п. 199.4 ПКУ, потрібно відображати в ПДВ-декларації за останній податковий період року незалежно від факту реєстрації в ЄРПН відповідного розрахунку коригування (див. роз’яснення з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Отже, підсумкова сума коригування компенсуючих податкових зобов’язань із таблиці 2 додатка Д7 переноситься:

  • в останній рядок таблиці 1 додатка Д1 за грудень (IV квартал) 2019 року — «600000000000 за операціями відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)»;
  • у рядок 4.1 або рядок 4.2 (залежно від ставки ПДВ) декларації за грудень (IV квартал) 2019 року.

Спецперерахунок податкового кредиту за необоротними активами

Трирічний перерахунок податкового кредиту проводять лише для тих необоротних активів, що були придбані та/або виготовлені до 01.07.2015 і використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково ― ні. Причина ― із цієї дати п. 199.4 ПКУ вже не містить згадки про такий спецперерахунок. Натомість у п. 42 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ з’явилося перехідне правило, за яким платник здійснює перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних і/або виготовлених до 01.07.2015, в оподатковуваних операціях, обчисленої відповідно до п.п. 199.2 та 199.3 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому їх почали використовувати (увели в експлуатацію). А в разі зняття з обліку платника податку, у т.ч. за рішенням суду, перерахунок частки здійснюють виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, проведених із початку поточного року до дати зняття з обліку.

Тож, необоротні активи, які одночасно використовують в оподатковуваних і пільгових операціях, придбані (виготовлені):

  • до 01.07.2015 (у т.ч. ті необоротні активи, за які було перераховано аванси до зазначеної дати), продовжують перераховувати за спецправилом 3 роки, наступні за роком уведення в експлуатацію згідно з приписами п. 42 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (у таблиці 3 додатка Д7);
  • у 2019 році, беруть участь лише у загальному річному перерахунку ПДВ разом із товарами/послугами, придбаними із цією самою метою (таблиця 2 додатка Д7 декларації з ПДВ за грудень (IV квартал) 2019 року).

Механізм такого розподілу закладено в таблиці 3 додатка Д7. А ось показники ЧВопод. для перерахунку розраховують у колонці 6 рядків 3.1–3.3 таблиці 1 додатка Д7.

У таблиці 3 додатка Д7 декларації з ПДВ за грудень (IV квартал) 2019 року перераховуємо податковий кредит за необоротними активами, які почали одночасно використовувати (увели в експлуатацію) рік (у 2018 році), два (у 2017 році) та/або три роки тому (у 2016 році) відповідно.

У колонці 3 потрібно зафіксувати сумарну вартість необоротних активів, переданих у відповідному році для одночасного використання: для свіжих це буде вартість придбання, а для тих, які встигли попрацювати, — балансова (залишкова) бухгалтерська вартість на початок звітного періоду, у якому такі необоротні активи почали одночасно використовуватися в пільговій та оподатковуваний діяльності.

У колонці 4 уписуємо ПДВ, обчислений як показник гр. 3, помножений на основну ставку (20%).

У колонці 5 — податок, раніше включений до податкового кредиту.

У колонці 6:

  • у ряд. 1 показуємо результат (ряд. 1 кол. 4 таблиці 3 × ряд. 3.1 кол. 6 таблиці 1);
  • у ряд. 2 фіксуємо показник (ряд. 2 кол. 4 таблиці 3 × ряд. 3.2 кол. 6 таблиці 1);
  • у ряд. 3 уписуємо результат (ряд. 3 кол. 4 таблиці 3 × ряд. 3.3 кол. 6 таблиці 1).

Показники рядків колонки 7 обчислюємо за наведеною в її назві формулою. Далі ці показники включають до рядка 15 грудневої (IV квартал) декларації з ПДВ.

Зауважимо

Малоцінні необоротні матеріальні активи, хоча за ПКУ належать до інших необоротних активів, у спецперерахунку для таких активів участі не беруть (див. Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту в разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні, затверджену наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 129). Вони проходять лише через загальний перерахунок разом із товарами/послугами (таблиця 2 додатка Д7).

Крім того, перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях здійснюють у таблиці 3 додатка Д7, включаючи випадки, коли в другому/третьому році були відсутні звільнені від оподаткування операції (див. лист ДФСУ від 08.02.2017 р. № 2377/6/99-99-15-03-02-15).

Наприклад, якщо платник ПДВ припинив здійснювати неоподатковувані операції ще в році придбання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, то за ними перераховувати податковий кредит потрібно було лише раз — за підсумками звітного року їх придбання, а вже з наступного року — спецперерахунок не проводять. А якщо здійснення неоподатковуваних операцій припиниться, скажімо, за підсумками першого року експлуатації, то спецперерахунок усе одно доведеться проводити за підсумками другого та третього років експлуатації, навіть якщо в другому/третьому році були відсутні неоподатковувані операції.

Іще одне цікаве зауваження: востаннє за ліквідованими необоротними активами, придбаними до 01.07.2015, проводити спецперерахунок ПДВ потрібно за підсумками року, у якому відбулася ліквідація. Хоча фактично на останній день року відповідного необоротного активу вже не буде.

Результати розподілу та перерозподілу ПДВ в обліку

Бухгалтерський облік

До 09.08.2019 приписи щодо відображення компенсуючих податкових зобов’язань, нарахованих під час розподілу ПДВ, і результатів річного перерахунку за ст. 199 ПКУ, містилися в п.п. 11, 12 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.1997 р. № 141, яка втратила чинність з указаної дати. Однак, вважаємо, підприємства — платники ПДВ, можуть скористатися її нормами для розробки внутрішнього документа (інструкції чи положення) про бухоблік ПДВ на підприємстві.

Тож, сприймаючи тепер норми Інструкції № 141 лише як рекомендації, компенсуючі ПДВ-зобов’язання включаємо до первісної вартості товарів, необоротних активів, вартості послуг. Причому транзитом «проганяємо» ці суми через субрахунок 643 «Податкові зобов’язання» (до якого можна відкрити аналітичний рахунок 6431 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню»). Бухгалтерські проводки такі:

  • Дт 6431 Кт 6412 (аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», відкритий до субрахунку 641 «Розрахунки за податками»),
  • Дт 15, 20, 22 тощо Кт 6431.

Суми збільшення/зменшення компенсуючих податкових зобов’язань за результатами річного перерахунку за ст. 199 ПКУ потрапляють, відповідно, до витрат/доходів операційної діяльності. Тобто донарахування таких податкових зобов’язань збільшать інші операційні витрати підприємства, а зменшення ― інші доходи від операційної діяльності. Такі коригування проводять на підставі бухгалтерської довідки.

Таблиця 2

Річний перерахунок компенсуючих податкових зобов’язань за ст. 199 ПКУ

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Варіант 1

1

Збільшення технічних податкових зобов’язань за результатами річного перерахунку частки використання товарів/послуг у неоподатковуваних операціях

6431*

6412*

2

Списання на витрати такого збільшення

949

6431

Варіант 2

3

Зменшення технічних податкових зобов’язань за результатами річного перерахунку частки використання товарів/послуг у неоподатковуваних операціях

6412

6431

4

Списання на доходи зменшення технічних податкових зобов’язань

6431

719

* Аналітичні рахунки:

  • 6412 — «Розрахунки за ПДВ»;
  • 6431 — «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню».

Податок на прибуток

Як відомо, об’єктом обкладення податком на прибуток є бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування (прибутку чи збитку), який в окремих випадках коригують на податкові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).

Тож, зменшення бухгалтерських витрат або збільшення доходу за результатами річного перерахунку ПДВ автоматично збільшуватимуть об’єкт обкладення податком на прибуток, а списання «зайвого» податкового кредиту на витрати чи донарахованих технічних зобов’язань ― зменшуватимуть його. Причому не має значення, застосовує підприємство податкові різниці чи ні, бо стосовно операцій, які розглядаються (коригування податкового кредиту й компенсуючих податкових зобов’язань із ПДВ), ПКУ не передбачає податкових різниць. Погоджуються із цим і податківці (див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5302/6/99-95-42-03-15).

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»