(коментар до постанови Правління НБУ від 07.06.2016 р. № 342)

Набрала чинності 09.06.2016 р.
Діє до 14.09.2016 р.

Недарма кажуть, що немає у світі нічого більш постійного, аніж тимчасове. Так само слід сказати й про «тимчасові» заходи від НБУ. Започаткувала їх постанова Правління НБУ від 06.02.2014 р. № 49. Услід за нею діяло ще декілька постанов. Нині ж ці валютні обмеження ще на 3 місяці закріпила Постанова № 342 (до 14 вересня 2016 року включно).

Отже, розгляньмо детально, які тимчасові заходи прописала Постанова № 342. Насамперед зауважимо: частину валютних обмежень, закріплених Постановою № 342, ми вже розглянули в матеріалі «Обов’язковий продаж інвалютної виручки й інші валютні обмеження» газети «Інтерактивна бухгалтерія».  Про решту — далі.

Погашення кредитів/позик в інвалюті нерезиденту

(пп. 1 п. 6 Постанови № 342)

Коментованою постановою чітко передбачено, що резиденти вправі погашати інвалютні кредити, позики (у т.ч. фіндопомогу) за договорами з нерезидентами (у т.ч. у разі укладання додаткових угод до кредитних договорів/договорів позики, новації боргу, що виник із кредитних договорів/договорів позики, розірвання договорів) не раніше строку, передбаченого договорами. А тому просто достроково погасити заборгованість перед нерезидентом навряд чи вдасться.

Важливо

Під строком платежу за договором слід мати на увазі кінцеву (найвіддаленішу) дату, яка визначена умовами договору для своєчасного виконання такого платежу.

Ця вимога поширюється й на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов’язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими кредитним договором/договором позики (окрім випадку, коли за договором змінюється періодичність виплати процентів зі щороку на щокварталу/щомісяця або зі щокварталу на щомісяця та/або строк виплати процентів переноситься не більш ніж на 180 днів).

Водночас Нацбанк наголосив, що не реєструватиме змін до таких договорів, якщо вони стосуються скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов’язань або спрямовані на дострокове розірвання договорів.

Нагадаємо

Резидент-позичальник зобов’язаний зареєструвати договір у Нацбанку до фактичного одержання кредиту. Не потребують реєстрації Нацбанком лише договори про одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів, а також кредитів, які залучаються державою чи під державні гарантії (пп.пп. 1.7, 1.10 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270).

Варто зазначити: наведені вище вимоги щодо погашення інвалютних зобов’язань не поширюються на випадки дострокового погашення кредитів, позик, зокрема за рахунок коштів, які залучаються резидентом-позичальником за іншим кредитним договором (договором позики) із нерезидентом (далі — новий договір). Цей виняток діє за одночасного виконання таких умов:

  • новий договір передбачає більш пізній строк виконання зобов’язань позичальника з повернення цих коштів порівняно з умовами попереднього кредитного договору (договору позики) (далі — попередній договір);
  • ці кошти (ураховуючи кошти в гривнях, отримані внаслідок обов’язкового продажу надходжень в інвалюті) не використовуються позичальником на будь-які інші цілі, окрім дострокового виконання власних зобов’язань за попереднім договором і купівлі іноземної валюти за гривні із зазначеною метою.

При цьому купівля резидентом-позичальником такої іноземної валюти дозволяється в межах фактичної суми обов’язкового продажу коштів в іноземній валюті, які резидент-позичальник залучив за новим договором для дострокового виконання власних зобов’язань за попереднім договором.

Продаж готівкової інвалюти банками

(пп. 3 п. 6 Постанови № 342)

І досі діє обмеження стосовно продажу готівкової іноземної валюти вповноваженим банком своїм клієнтам.

Відтак нині граничний розмір інвалюти, котру може купити особа в один операційний (робочий) день у межах однієї банківської установи, не повинен перевищувати в еквіваленті 12000 грн.

Таке обмеження не поширюється на випадки купівлі готівкової інвалюти фізособою-резидентом у банку в разі одночасного дотримання таких умов:

1) фізособа купує готівкову інвалюту й використовує її лише з метою виконання власних зобов’язань в інвалюті за кредитним договором, укладеним із уповноваженим банком — кредитором;

2) банк здійснює продаж готівкової інвалюти в сумі, що не перевищує обсягу зобов’язань в інвалюті фізособи-позичальника за кредитним договором. Банк зобов’язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою — позичальником вимоги щодо цільового використання купленої готівкової інвалюти.

Перекази фізособою інвалюти за кордон

(пп. 4 п. 6 Постанови № 342)

Діятимуть до 14 вересня 2016 року й обмеження щодо інвалютних переказів фізосіб за кордон. Зокрема:

  • без підтвердних документів фізособа може переказати суму, що в еквіваленті не перевищує 15 тис. грн в один операційний (робочий) день  (із поточного рахунка в інвалюті чи без його відкриття). Фізособи-нерезиденти при цьому повинні документально підтвердити джерела походження коштів;
  • із поточного рахунка в інвалюті фізособа може переказати суму, котра в еквіваленті перевищує 15 тис. грн, але не більш ніж 150 тис. грн на місяць. До того ж для переказу необхідно буде надати підтвердні документи.

Щоправда, обмеження для переказу суми більш ніж 150 тис. грн не діє в таких випадках:

  • оплата витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих;
  • оплата витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати й витрати на поховання);
  • перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
  • перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
  • оплата витрат на навчання винятково для оплати навчального процесу;
  • перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти;
  • оплата витрат іноземним судовим, слідчим, нотаріальним й іншим повноважним органам (у т.ч. сплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів);
  • безготівкові розрахунки, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів для оплати продукції та послуг для власного споживання фізичними особами.

Інвалютні рахунки та вклади

(пп.пп. 6, 9 п. 6 Постанови № 342)

Звісно ж, обмеження не оминули вкладів (депозитів) в інвалюті. Отже, як і раніше, цілком можливо достроково повернути вклади, залучені в інвалюті. Повернення відбуватиметься в гривні за курсом купівлі інвалюти вповноваженого банку на день здійснення операції.

Виняток

Цей дозвіл НЕ поширюється на вклади, залучені з видачею іменних ощадних (депозитних) сертифікатів зі строком їх обігу не менш ніж 6 місяців.

Подовжили до 14 вересня 2016 року й дію обмеження щодо видачі (отримання) готівки в інвалюті з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси й банкомати. Тобто один клієнт може отримати валюту лише в межах 100 тис. грн на добу в еквіваленті за офіційним курсом НБУ. Ця вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як у межах України, так і за її межами незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.

Щоправда, є 2 винятки. Таке 100-тисячне обмеження не поширюється на:

  • дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні, міжнародні фінансові організації, представництва міжнародних фінансових організацій та їх працівників, якщо вони не є громадянами України чи не проживають у ній постійно й акредитовані Міністерством закордонних справ України;
  • операції із забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон резидентами — юридичними особами та фізичними особами — підприємцями й іноземними представництвами.

Кредити в гривні

(пп. 7 п. 6 Постанови № 342)

Нацбанк продовжив заборону банкам видавати кредити в гривні, якщо як забезпечення виконання зобов’язань за ними надаються майнові права на кошти в інвалюті, що розміщені на рахунках у банках.

Тобто фактично отримати гривневий кредит під валютний депозит НЕ вдасться.

Купівля інвалюти на міжбанку

(пп. 11 п. 6 Постанови № 342)

Нацбанк скоротив строк придбання інвалюти на міжбанку. Відтепер купівля інвалюти відбуватиметься не раніше наступного операційного дня з дня зарахування гривень на окремий призначений для цього рахунок за умови підтвердження Нацбанком можливості здійснення такої операції клієнта відповідно до вимог Інструкції про порядок формування уповноваженими банками реєстрів, затвердженої постановою Правління НБУ від 07.04.2016 р. № 247.

Для купівлі інвалюти за дорученням юросіб і фізосіб-підприємців, іноземних представництв (окрім офіційних представництв) гроші, як і раніше, попередньо зараховуватимуться в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку» (далірахунок 2900).

Загальний порядок у цілому не змінився:

1) уповноважений банк перераховує на рахунок 2900 обсяг коштів у гривнях, що достатній для здійснення операцій із купівлі зазначеного в заяві обсягу інвалюти, перерахованого за курсом гривні до інвалюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче, аніж офіційний курс НБУ станом на цей день;

2) у разі зміни курсу інвалюти в день здійснення операції з купівлі інвалюти банки зможуть додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, що не вистачає для виконання заяви клієнта про купівлю інвалюти. Коли клієнт не має можливості перерахувати додаткову суму в гривні на купівлю інвалюти й згоден на придбання меншої суми інвалюти, банк здійснюватиме купівлю інвалюти меншу, аніж зазначена в заяві.

Чи перераховувати нерезиденту гривні через банки-нерезиденти

(пп.пп. 12–13 п. 6 Постанови № 342)

Банки можуть здійснювати перерахування гривень на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках, за дорученням клієнтів-резидентів за укладеними цими клієнтами договорами (контрактами) із нерезидентами не раніше третього операційного дня із дня зарахування цих коштів на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками».

Ця вимога не поширюються на перерахування клієнтами-резидентами на користь нерезидентів коштів у гривнях:

  • за договорами (контрактами), що здійснюються за рахунок цільових бюджетних коштів;
  • на кореспондентські рахунки Європейського банку реконструкції та розвитку в гривнях, відкриті в уповноважених банках.

Своєю чергою, банкам заборонено здійснювати за дорученням клієнтів-резидентів перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках, якщо ці кошти в гривнях було залучено клієнтами у формі кредиту.

Заборона купівлі інвалюти для клієнтів, які мають на рахунках понад 25000 дол. США

(пп. 14 п. 6 Постанови № 342)

Нацбанк заборонив уповноваженим банкам купувати інвалюту на міжбанку за дорученням клієнта-резидента (окрім фізособи), якщо такий клієнт має кошти в інвалюті на поточних і депозитних рахунках у цьому та/або інших уповноважених банках.

Такий клієнт-резидент повинен виконувати свої зобов’язання в інвалюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.

Щоправда, ця заборона НЕ діятиме, якщо загальна сума коштів в інвалюті, що розміщені на рахунках клієнта в уповноважених банках, становить менш ніж 25000 дол. США.

Для того щоб коректно визначити таку суму, Нацбанк прописав, що в загальній сумі коштів в інвалюті, які зберігаються на рахунках клієнта в уповноважених банках, не враховуються кошти:

  • на вкладних (депозитних) рахунках клієнта, майнові права на які надані в заставу згідно з договором застави коштів, за умови забезпечення безперервного контролю й доступу банку-кредитора до цих коштів у разі невиконання клієнтом зобов’язань за кредитним договором. Цей виняток не поширюється на кошти, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку, майнові права за якими надані банку в заставу після 15.04.2015 р., окрім випадків, коли таке надання пов’язано з необхідністю покриття боргу вкладом (депозитом) з урахуванням ризику перерахування однієї валюти в іншу на рівні, що встановився до 15.04.2015 р. включно, та не спричинено заміною застави за цим зобов’язанням;
  • що були розміщені на депозитних рахунках до 03.06.2015 р. включно;
  • які розміщені на рахунку(ах) у банку, що належить до категорії неплатоспроможних, щодо якого запроваджена процедура тимчасової адміністрації або стосовно котрого здійснюється ліквідація;
  • на рахунках, що були куплені клієнтом, але не використані в установлений законодавством строк;
  • на рахунках клієнта, за якими були надані платіжні доручення, що не виконані банками у зв’язку з включенням їх до відповідних реєстрів, які подані до НБУ в період до дати подання клієнтом заяви про купівлю іноземної валюти включно (окрім операцій клієнта, за якими було отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості їх здійснення);
  • на рахунках клієнта, на які накладено арешт;
  • на рахунку клієнта-посередника, що отримані ним за договорами комісії, доручення, консигнації, агентськими угодами та підлягають подальшому перерахуванню власникам цих коштів;
  • на депозитному рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України для виконання гарантійних зобов’язань за операціями, що провадяться із застосуванням книжок міжнародних дорожніх перевезень відповідно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, в обсязі, який був унесений учасниками під час вступу до Асоціації з 01.01.1994 р. до 31.12.1995 р.;
  • на рахунках клієнта, якими представлені страхові резерви (для операцій із купівлі іноземної валюти страховиками, Моторним (транспортним) страховим бюро України);
  • що надійшли на рахунок клієнта як кредит/позика від Міністерства фінансів України, від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям (за умови наявності зобов’язань цільового використання коштів кредиту/позики);
  • які надійшли на рахунок клієнта за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію, та мають використовуватися відповідно до обумовлених таким проектом (програмою) завдань;
  • що належать до 3-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34, даліКласифікатор.

Хто має надати інформацію про суму валютних коштів на рахунках банку?

Інформацію про загальну суму інвалюти, яка розміщена на рахунках у банках (або ж про її відсутність), зобов’язаний уповноваженому банку надати саме КЛІЄНТ разом із заявою на купівлю валюти.

Як підтвердити наявну суму коштів?

Для цього клієнт-резидент (окрім фізосіб) із метою здійснення операції з купівлі інвалюти зобов’язаний надати вповноваженому банку додаткову інформацію про загальну суму коштів в іноземній валюті, що розміщені на рахунках клієнта в уповноважених банках (або їх відсутність) на дату подання заяви. Таке підтвердження має бути засвідчене підписом клієнта (для юросіб-резидентів — підписом керівника чи заступника керівника) і відбитком його печатки (за наявності).

Зверніть увагу

Зважаючи на ці обмеження, Нацбанк дозволив банкам здійснювати за дорученням клієнта обмін інвалюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 2-ї групи для виконання зобов’язань клієнта в цій валюті.

Зняття коштів з електронного платіжного засобу

(пп. 16 п. 6 Постанови № 342)

Видача готівки в межах України за електронними платіжними засобами, що емітовані як резидентами, так і нерезидентами, здійснюватиметься винятково в гривні.

Обмеження купівлі інвалюти та її перерахування для окремих операцій

(пп.пп. 17–19 п. 6 Постанови № 342)

Заборонено купувати валюту й перераховувати її за деякими операціями. До цих операцій належать такі.

Операція 1. Повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів українських емітентів (окрім випадків продажу боргових цінних паперів на фондових біржах) й операціями з продажу корпоративних прав юросіб, що не оформлені акціями, зменшення статутних капіталів юросіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів.

Операція 2. Повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів.

Ця заборона не поширюється на випадки купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за 2014–2015 рр. із 13.06.2016 р. у разі одночасного дотримання таких умов:

  • купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок у цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор;
  • протягом календарного місяця особа  , зазначена в попередньому абзаці, здійснює купівлю/перерахування інвалюти з метою повернення за кордон дивідендів у межах загальної суми, що не може перевищувати більшого з двох таких граничних значень — 1 млн дол. США  або 10% від загального обсягу дивідендів, що підлягають/підлягали поверненню за кордон такою особою. Якщо 10% від загального обсягу дивідендів, що підлягають/підлягали поверненню за кордон такою особою, становить більш ніж 5 млн дол. США , то протягом календарного місяця така особа здійснює купівлю/перерахування інвалюти з метою повернення за кордон дивідендів у межах загальної суми, що не може перевищувати 5 млн дол. США ;
  • зазначена в абз. 1 особа  здійснює купівлю/перерахування інвалюти з метою повернення за кордон дивідендів через один уповноважений банк (за вибором такої особи). Зміну вповноваженого банку, що обслуговує такі операції, дозволено проводити на підставі відповідного письмового звернення клієнта до вповноваженого банку, до якого переводиться на обслуговування клієнт (письмове звернення має містити дозвіл клієнта на отримання інформації про незавершені розрахунки з повернення дивідендів від уповноваженого банку, через який здійснювалися такі розрахунки). Уповноважений банк, до якого переводиться на обслуговування клієнт, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта зобов’язаний звернутися до вповноваженого банку, через який здійснювалися раніше відповідні розрахунки, для отримання всієї наявної в нього інформації про незавершені розрахунки з повернення дивідендів (обмін інформацією між банками здійснюється засобами електронної пошти НБУ).

  Емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок у цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор.

  Еквівалент цієї суми в іншій інвалюті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції.

Операція 3. На підставі індивідуальних ліцензій НБУ, окрім випадків здійснення таких операцій на підставі індивідуальних ліцензій:

  • розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, виданих НБУ юрособам;
  • виконання резидентом-гарантом (поручителем) забезпечених гарантією (порукою) зобов’язань за кредитом, наданим міжнародною фінансовою організацією чи за участю іноземного експортно-кредитного агентства;
  • сплати суб’єктами господарювання — резидентами вступних або членських внесків в інвалюті для забезпечення поточної діяльності юридичних осіб — нерезидентів;
  • інших випадків за умови, якщо загальна сума відповідних операцій не перевищує 50000 дол. США (еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату переказу) протягом 1 календарного місяця на підставі однієї індивідуальної ліцензії НБУ.

Заборона купівлі іноземним інвестором державних облігацій України

(пп. 20 п. 6 Постанови № 342)

Нацбанк заборонив уповноваженим банкам перераховувати з інвестиційного рахунка кошти в гривні з метою купівлі іноземним інвестором державних облігацій України.

Виняток

Така заборона не поширюється на операції з придбання іноземним інвестором державних облігацій України на фондових біржах, якщо облігації купуються винятково за:

  • кошти, отримані іноземним інвестором від продажу інвалюти за гривні,

та/або

  • кошти, отримані іноземним інвестором за операціями з продажу державних облігацій України, виплати за ними доходу та їх погашення.

Благодійні перекази за кордон

(пп. 21 п. 6 Постанови № 342)

Нацбанк дозволив переказувати кошти за межі України для оплати лікування фізосіб без підтвердження такого переказу актом цінової експертизи ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» або погодження НБУ, а також індивідуальної ліцензії НБУ.

Для того щоб здійснити такий переказ, достатньо документів, що підтверджують необхідність цього лікування в іноземному медичному закладі.

Зауважте

Така пільга діє ВИНЯТКОВО для благодійних організацій і переказу коштів Міністерством охорони здоров’я України за межі України.

Обмеження на продаж банківських металів

(пп. 22 п. 6 Постанови № 342)

Уповноваженим банкам ЗАБОРОНЕНО продавати банківські метали за безготівкові гривні фізособам, юрособам і фізособам-підприємцям загальною масою, що перевищує протягом одного календарного тижня в межах однієї банківської установи на одного клієнта 3,216 тройської унції золота.

Виняток

Така заборона не поширюється на міжбанківські операції та операції з продажу вповноваженими банками банківських металів для виконання клієнтами власних зобов’язань у банківських металах за кредитними договорами.

Про решту валютних обмежень, які закріпила Постанова № 342, читайте в коментарі «Обов’язковий продаж інвалютної виручки й інші валютні обмеження» газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Ірина ЛІТВІНЧУК,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»