Основний вид діяльності елеватора відповідає коду 52.10 КВЕД. Чи є змога отримати пільгу з податку на нерухомість і не сплачувати останній за приміщення зерноскладів?

Відповідь:

Одразу маємо зробити уточнення: пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для юридичних осіб справді передбачено – на підставі пп. 266.4.2 ПКУ їх можуть установлювати сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Жодних законодавчих орієнтирів стосовно того, як юридичні особи можуть претендувати на відповідну пільгу, законодавство не містить. Водночас на практиці такі пільги місцеві органи роздають неохоче – у кращому випадку на них можуть розраховувати неприбутківці.

Однак у запитанні вочевидь ідеться все ж таки не про пільгу, а про право не сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земділянки, у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування на підставі пп. 266.2.2 ПКУ. Якщо звернутися до відповідної норми, доходимо висновку, що підпункти, які могли б нам бути потенційно цікавими, – "є" та "ж".

Утім більш детальний аналіз відповідних норм приводить до не найоптимістичніших прогнозів.

Зокрема, згідно з пп. "є" пп. 266.2.2 ПКУ не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Основний фактор, який не дає змоги зупинитися на цій нормі, – обов'язкова умова, згідно з якою підприємство – претендент на її застосування повинно провадити діяльність, що класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010. Для ясності уточнимо: код 52.10 КВЕД "Складське господарство" належить до секції Н "Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність". Жодних компромісів із контролерами тут шукати марно, про що чітко свідчить, зокрема, ІПК ГУ ДПС у Київській області від 04.09.2020 р. № 3706/ІПК/8/10-36-04-03, у якій контролери підприємству, що провадить діяльність згідно з кодом 52.10 КВЕД, відповіли таке:

З документа

Оскільки, з набранням 23 липня 2020 року чинності Закону в частині регулювання порядку невизнання об'єктом оподаткування об'єктів нерухомості, які класифікуються у групі "Будівлі промисловості та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, основною ознакою, що ідентифікує власника нерухомості, на якого поширюється право недекларування та невнесення податкових зобов'язань з Податку, є основний вид господарської діяльності, який класифікується в секціях В – F КВЕД, то на Товариство, основний вид господарської діяльності якого класифікується в секції Н КВЕД, не поширюється дія п. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Тепер стосовно пп. "є" пп. 266.2.2 ПКУ, що дає підстави не визнавати об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Справді, приміщення зерноскладів належать до відповідного класу, а точніше 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна". Однак каменем спотикання тут є інше – чи можна вважати елеватор сільгосптоваровиробником? Свого часу ДФСУ в ІПК 24.04.2019 р. № 1795/ІПК/21-22-12-04-08 висловилась з цього питання однозначно:

З документа

...відповідно до пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

При цьому згідно з пп. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

З врахуванням наведеного, підприємство, основним видом діяльності якого є здійснення післяурожайної діяльності та яке безпосередньо не є виробником товарів (продукції), щодо яких здійснюється обробка та переробка (післяурожайна діяльність), не може вважатись сільськогосподарським товаровиробником.

З урахуванням наведеного резюмуємо: за поточних обставин об'єктивних умов для несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не вбачається.

Альона Гарник,
юрист-консультант,
ЛІГА:ЗАКОН