Запасам притаманне постійне переміщення (зі складу – на виробництво, з виробництва – на склад, зі складу – у реалізацію). У цьому "броунівському русі" нелегко за всім угледіти.
Інвентаризація – це не просто періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, а й можливість для бухгалтера розставити все на свої місця. Поговоримо про неприємні наслідки цього "великого прання", а саме – про нестачі

"Документальна" передмова

Усе відбувається за сценарієм. Загальні правила проведення інвентаризації запасів ми розглядали в матеріалі "Інвентаризація запасів: про що потрібно знати".

Важливо

Проведення інвентаризації запасів відбувається відповідно до вимог Положення про інвентаризацію.

По закінченню інвентаризації бухгалтер повинен дані, унесені до інвентаризаційних описів, звірити з фактичними даними бухобліку.

Якщо будуть виявлені певні розбіжності, бухгалтер повинен буде їх відобразити у звіряльних відомостях активів та зобов'язань. На активи, що належать іншим підприємствам, треба скласти окремі звіряльні відомості, копії яких надіслати власнику. Вартість лишків і нестач ТМЦ у звіряльних відомостях наводять відповідно до їх оцінки в регістрах бухобліку (п. 20 р. ІІ Положення про інвентаризацію).

Після цього висновки щодо виявлених розбіжностей, які наводять у звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх урегулювання відображаються інвентаризаційною комісією в протоколі. Такий протокол складають по закінченню інвентаризації та передають на розгляд і затвердження керівнику підприємства.

У протоколі вказують: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин і вжитих заходів стосовно запобігання таким втратам і нестачам (п. 1 р. IV Положення про інвентаризацію).

Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, яка є істотною для прийняття рішень щодо визнання й оцінки активів та зобов'язань і розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Детальніше про документування інвентаризації читайте в матеріалі "Інвентаризаційні описи, акти, звіряльні відомості й протоколи інвентаризації: правила складання".

Виявлено нестачу

На практиці так трапляється доволі часто. Причинами виявлених розбіжностей не завжди може бути крадіжка чи недбалість працівників, а й:

  • помилки під час приймання, відпускання та зберігання цінностей;
  • природні втрати (розпилювання, випаровування, усихання).

Природні втрати

Для різних галузей економіки та видів діяльності розроблені свої норми природного убутку. Більшість із них успадковані ще від радянського законодавства.

Для зручності актуальні та найпоширеніші нині нормативні документи, які регулюють норми природного убутку, наведемо в таблиці.

Таблиця

Законодавчо затверджені норми природного убутку

№ з/п

Нормативний документ

Норми природного убутку яких груп товарів регулює

1

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування" від 02.04.1987 р. № 88

Затверджені норми природного убутку на такі групи товарів:

– м'ясо та м'ясні товари;

– рибу та рибні товари;

– молочні й жирові товари;

– хлібобулочні товари;

– кондитерські товари;

– бакалійні товари.

Також затверджено норми втрат продовольчих товарів на підприємствах торгівлі й інструкції щодо їх застосування

2

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів в магазинах (відділах, секціях) самообслуговування" від 23.03.1984 р. № 75

Затверджені приблизні диференційовані розміри списання втрат непродовольчих і продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування та порядок й умови застосування диференційованих розмірів списання втрат товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування, інструкція з бухгалтерського обліку та контролю за списанням втрат товарів, реалізованих за самообслуговуванням, порядок преміювання працівників продовольчих і непродовольчих магазинів самообслуговування за рахунок суми економії, отриманої від зниження втрат товарів проти розмірів втрат, дозволених до списання

3

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження Норм втрат парфумерно-косметичних товарів при транспортуванні, зберіганні, та реалізації" від 29.12.1989 р. № 136

Затверджено:

1) норми втрат парфумерно-косметичних товарів вітчизняного виробництва під час транспортування:

– для підприємств оптової торгівлі;

– для підприємств роздрібної торгівлі.

2) норми втрат парфумерно-косметичних товарів вітчизняного виробництва й імпортних під час зберігання та реалізації:

– на складах оптових баз;

– на підприємствах роздрібної торгівлі.

Крім того, наказ затвердив Порядок застосування Норм втрат парфумерно-косметичних товарів при транспортуванні, зберіганні та реалізації

4

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження Норм втрат (бою) ялинкових скляних прикрас при транспортуванні, зберіганні та реалізації" від 27.12.1985 р. № 307

Затверджено норми втрат (бою) ялинкових скляних прикрас (вітчизняного виробництва, які надходять за імпортом) у разі одержання на прирейкових і неприрейкових складах, у разі перевезень автотранспортом, збереження та реалізації та Порядок їх застосування

5

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження Норм втрат (бою) виробів із пластмас (господарських, галантерейних і культтоварів) при транспортуванні, зберіганні та реалізації" від 27.11.1991 р. № 94

Затверджені норми втрат (бою) виробів із пластмас (господарських, галантерейних і культтоварів) під час транспортування, зберігання та реалізації й Інструкція щодо їх застосування

6

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження Норм втрат (бою) спорттоварів, автомотозапчастин і приладдя при транспортуванні, зберіганні і реалізації" від 21.12.1990 р. № 114

Затверджені норми втрат (бою) спорттоварів, автомотозапчастин і приладдя під час транспортування, зберігання та реалізації й Порядок їх застосування

7

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження норм втрат (бою) фарфоро-фаянсових майолікових та гончарних товарів, посуду скляного сортового, господарського, кухонного з жаростійкого скла та колб для термосів при транспортуванні, зберіганні та реалізації та Порядку їх застосування" від 04.01.1988 р. № 2

Затверджені норми втрат (бою) фарфоро-фаянсових майолікових і гончарних товарів, посуду скляного сортового, господарського, кухонного із жаростійкого скла і колб для термосів під час транспортування, зберігання та реалізації (для вітчизняних й імпортних товарів) і Порядок їх застосування

8

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження норм втрат (бою) електроарматурного і лампового скла, електроустановочних виробів, електроламп при транспортуванні, зберіганні та реалізації" від 02.12.1988 р. № 196

Затверджено норми втрат (бою) під час транспортування, зберігання та реалізації таких товарів:

– електроустановочних виробів;

– електроарматурного скла;

– лампового скла;

– електроламп.

Крім того, затверджено Порядок застосування норм втрат (бою) електроустановочних виробів, електроламп, електроарматурного і лампового скла при їх транспортуванні, зберіганні і реалізації

9

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку окремих видів продукції виробничо-технічного призначення у разі морських перевезень" від 27.04.1989 р. № 32

Затверджено норми природного убутку таких окремих видів продукції виробничо-технічного призначення під час морських перевезень:

– целюлоза та паперова маса в сирому вигляді;

– руда залізна, руда марганцева й інші руди;

– концентрати свинцеві й цинкові;

– мінерально-будівельні матеріали;

– зола та шлаки будівельні;

– цемент;

– продукція коксохімічної та лісохімічної промисловості;

– кислоти різні;

– сіль тощо

10

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку продукції виробничо-технічного призначення під час перевезення річковим транспортом" від 27.04.1989 р. № 31

Затверджено норми природного убутку таких окремих видів продукції виробничо-технічного призначення під час річкових перевезень:

– шкіра (сировина);

– целюлоза й паперова маса в сирому вигляді;

– руда залізна, руда марганцева й інші руди;

– концентрати свинцеві й цинкові;

– цемент;

– хімічні та мінеральні добрива;

– фарби та фарбувальні речовини тощо

11

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку окремих видів продукції і товарів при перевезеннях і зберіганні" від 04.05.1982 р. № 39

Постановою затверджено такі норми природного убутку:

1) маси вантажів під час перевезень річковим транспортом:

– зерно, овочі, фрукти, інша с/г продукція;

– целюлоза, папір, картон, продукції з них;

– руда залізна, руда марганцева;

– руда кольорових металів;

– кокс;

– торф і торф'яна продукція;

– шлаки гранульовані;

– мінерально-будівельні матеріали, зола, шлаки будівельні, крім гранульованих, сировина мінеральна промислова, формувальні й абразивні матеріали;

– каучук;

– кислоти;

– продукція хлібопекарської, макаронної, кондитерської, крохмало-патокової промисловості;

– концентрати харчові;

– вироби тютюново-махоркові тощо;

2) окремі види продукції під час перевезень залізницями (гірчичний порошок, сіль тощо);

3) лимони свіжі під час залізничних перевезень;

4) насіння соняшнику під час зберігання на підприємствах олійно-жирової промисловості;

5) насіння соняшнику під час зберігання на підприємствах олійно-жирової промисловості;

6) цикорій кореневий свіжий під час тривалого зберігання в буртах;

7) цикорій кореневий свіжий під час тривалого зберігання в буртах

12

Наказ Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку етилового спирту при зберіганні, переміщенні й транспортуванні залізничним, водним і автомобільним транспортом" від 11.07.1986 р. № 102

Затверджено норми природного убутку етилового спирту під час зберігання, переміщення і транспортування залізничним, водним й автомобільним транспортом у розрізі:

– внутрішньоскладських операцій;

– транспортних операцій

13

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав'яних, штучно сушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР" від 07.01.1986 р. № 4

Затверджено норми природного убутку для таких культур під час їх зберігання:

– пшениця, жито, ячмінь;

– овес;

– рис – зерно;

– гречка;

– просо, чумиза, сорго;

– кукурудза в зерні;

– кукурудза в качанах;

– горох, сочевиця, боби, квасоля, вика, соя;

– соняшникове насіння;

– інші олійні культури;

– крупа й рис;

– борошно;

– висівки;

– комбікорми;

– насіння трав тощо

14

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку окремих видів продукції виробничо-технічного призначення під час перевезення залізничним транспортом" від 19.10.1989 р. № 64

Затверджено норми природного убутку під час перевезення залізничним транспортом такої продукції:

– руда залізна й марганцева;

– сланці горючі;

– мінерально-будівельні матеріали;

– цемент;

– метали чорні й кольорові;

– кислоти;

– сіль тощо

15

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку антрацитів, кам'яного та бурого вугілля і брикетів із кам'яного та бурого вугілля при зберіганні, розвантаженні й перевезеннях" від 11.08.1987 р. № 109

Затверджено норми природного убутку антрацитів, кам'яного й бурого вугілля та брикетів із кам'яного й бурого вугілля під час:

– зберігання та розвантаження;

– перевезень залізничним транспортом;

– перевезень автомобільним транспортом

16

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Норми природного убутку продовольчих товарів" від 26.03.1980 р. № 75

Наказом затверджено такі норми природного убутку:

– продовольчих товарів у міській та сільській роздрібній торговельній мережі;

– свіжих картоплі, овочів і плодів під час тривалого зберігання на базах і складах різного типу;

– свіжих картоплі, овочів і плодів під час короткочасного зберігання на базах, складах різного типу й заготівельних пунктах;

– свіжих мандаринів і апельсинів під час рефрижерації та фумігації їх бромистим метилом;

– свіжих ананасів і бананів під час зберігання, дозрівання та продажу

17

Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Про затвердження норм природного убутку мінеральних добрив під час зберігання та перевезення автомобільним і залізничним транспортом" від 20.03.1989 р. № 15

Затверджено норми природного убутку мінеральних добрив під час зберігання та перевезень автомобільним і залізничним транспортом

18

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про затвердження норм природного убутку м'яса і м'ясопродуктів при холодильній обробці та зберіганні на розподільних холодильниках торгівлі" від 27.12.1983 р. № 309

Затверджено норми природного убутку:

– охолодженого м'яса під час заморожування в камерах холодильників;

– охолоджених м'яса та субпродуктів під час заморожування в блоках у камерах холодильників;

– свіжих м'яса та субпродуктів під час остиганні та заморожування природним холодом (поза камерами холодильників);

– морожених яловичини, баранини, козлятини, свинини й субпродуктів неблочних під час зберігання в камерах холодильників із батарейним і змішаним охолодженням;

– морожених м'яса та вирізки в блоках під час зберігання в камерах холодильників;

– ковбас і копченостей під час зберігання їх на холодильниках

19

Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом" від 02.06.1986 р. № 63

Затверджено норми природного убутку під час перевезення автомобільним транспортом:

– зерна, зерносуміші й відходів І категорії, насіння олійних культур і трав, хлібопродукції, висівок;

– макухи та комбікорму

20

Постанова Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання "Норми природного убутку будівельних матеріалів при перевезеннях автомобільним транспортом" від 08.06.1987 р. № 78

Затверджено норми природного убутку під час перевезення автомобільним транспортом для деяких товарів (гіпсові в'яжучі, вапно негашене, крейда в шматках, крейда мелена, цемент, гравій, щебінь, пісок будівельний, піщано-гравійна суміш, відсіви дроблення, шлак, пемзовий дріб'язок, камінь бутовий, білила сухі, пек кам'яновугільний)

21

Наказ Міністерства торгівлі СРСР "Про норми природного убутку і відходів продовольчих товарів у торгівлі" від 29.12.1984 р. № 339

Наказом затверджено:

– додаткові норми природного убутку борошна, крупи, крохмалю й цукру-піску, що надходять у підприємства торгівлі та громадського харчування стандартною масою;

– норми природного убутку м'яса та м'ясопродуктів у разі міжміських перевезень в авторефрижераторах;

– норми відходів і втрат м'яса та рибного філе у разі машинного нарізування в магазинах

22

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах та Порядку розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах" від 12.06.2019 р. № 316

Наведені в документі таблиці норм природних втрат (у відсотках) щодо культур "Пшениця, жито, ячмінь, полба", "Овес", "Рис-зерно", "Гречка", "Просо, чумиза, сорго", "Кукурудза в зерні", "Кукурудза в качанах", "Горох, сочевиця, боби, квасоля, вика, соя", "Соняшникове насіння", "Інші олійні культури" є застосовними як контрольні та граничні під час інвентаризації або перевірки наявності зерна та продуктів його переробки, які зберігають на зернових складах і зернопереробних підприємствах, для встановлення причин зменшення їх маси, що не обумовлено зміною якості

З розлогішим переліком нормативних документів, що визначають норми природного убутку, можна ознайомитися в довіднику "Перелік норм природного убутку".

На замітку!

Починаючи з 17 березня 2017 року (у зв'язку з набуттям чинності Постановою № 1066), на території України не застосовують низку актів Союзу РСР, зокрема й тих, що стосуються норм природних втрат.

Природні втрати можуть виникати на трьох етапах:

  • транспортування;
  • зберігання;
  • реалізація.

Для кожного етапу втрати розраховують окремо.

Певна річ, природні втрати під час транспортування встановлюють у разі оприбуткування ТМЦ. Саме тому для інвентаризації вже оприбуткованих товарів їх не застосовують. Однак комісія може дійти висновку, що нестача виникла саме під час приймання ТМЦ.

Втрати під час зберігання та реалізації ТМЦ визначають за період між двома суміжними інвентаризаціями.

Зверніть увагу

Списання ТМЦ за нормами природних втрат можна здійснити лише за умови, якщо причиною були природні процеси. А якщо це сталося через недбалість матеріально відповідальної особи, крадіжки чи навмисного недовантажу з боку постачальника, норми природних втрат не є застосовними.

Працівники не несуть відповідальності за шкоду, яка підпадає під категорію нормального виробничо-господарського ризику (ч. 4 ст. 130 КЗпП). Тобто нестача в межах норм природного убутку не "вдарить" по гаманцю працівника.

Понаднормові нестачі

Нестачі, що перевищують норми природних втрат, є понаднормовими та призводять до матеріальної відповідальності.

Важливо

Понаднормовими втратами також вважають нестачі ТМЦ, для яких відсутні норми природного убутку (п. 4 р. IV Положення про інвентаризацію).

За загальним правилом, роботодавець може стягнути із заробітку працівника суму в розмірі завданої прямої дійсної шкоди, але не більш ніж середньомісячний заробіток працівника (ст. 132 КЗпП). Проте трапляється, коли працівник несе повну матеріальну відповідальність.

Керуючись ст. 134 КЗпП, наведемо найпоширеніші випадки:

  • між працівником та роботодавцем укладено договір про повну матеріальну відповідальність (ст. 1351 КЗпП);
  • ТМЦ отримані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
  • збиток виник унаслідок діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
  • збиток завдано працівником, який знаходився у нетверезому стані.

Відшкодування вартості завданого збитку здійснюють трьома шляхами:

Розрахунок суми відшкодувань завданих збитків, пов'язаних із розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею чи втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, здійснюють згідно із Законом № 217. Для решти ТМЦ використовують Порядок № 116.

Власне, починаючи ще із 16 грудня 2011 року, до Порядку № 116 були внесені кардинальні зміни, і тепер суб'єкти господарювання не визначають суми збитків самостійно. Усі збитки від нестачі матеріальних цінностей (окрім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей) на підприємствах приватної власності визначає професійний оцінювач.

Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді чи суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою у статутному капіталі, також здійснює професійний оцінювач, але за окремою методикою, затвердженою Постановою № 1891.

Водночас відшкодування збитків повинно відбуватися з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт із їх установлення. Якщо ж було відшкодовано більше, то залишок коштів перераховують до держбюджету (п. 10 Порядку № 116).

Бухгалтерський облік нестач

Нестачі в межах природного убутку, виявлені під час оприбуткування ТМЦ, зараховують до первісної вартості оприбуткованих запасів (п. 9 НП(С)БО 9, п. 5.7 Метрекомендацій № 2).

Своєю чергою, нестачі запасів у межах природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку будуть визнані витратами звітного періоду.

Нагадаємо

Нестачу запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списують за розпорядженням керівника підприємства на витрати.

Нестачу ТМЦ понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списують із балансу та відносять на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. Якщо ж винні особи не встановлені, їх зараховують на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством (п. 4 р. IV Положення про інвентаризацію).

Мовою проводок це матиме такий вигляд:

Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей",

Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 (відповідні рахунки класу 2 "Запаси").

При цьому суми нестач від псування запасів понад норми природного убутку, до встановлення конкретних винуватців нестачі, відображають на позабалансовому субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Такі суми тут обліковують до встановлення винних осіб або до спливу строку позовної давності (3 роки), якщо винних осіб так і не встановили (див. Інструкцію № 291).

Після встановлення винних осіб, які мають відшкодувати витрати запасів, згідно з проведеними розрахунками роблять такі записи:

  • у сумі, що належить до відшкодування винуватцями нестач і втрат від псування запасів:

Дт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків",

Кт 716 "Відшкодування раніше списаних активів";

  • одночасне списання суми нестачі з позабалансового рахунка:

Кт 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей";

  • наявний залишок зі стягнених сум, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України:

Дт 716 "Відшкодування раніше списаних активів",

Кт 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами";

  • відшкодування збитків винною особою:

Дт 301 "Каса в національній валюті" (311 "Поточні рахунки в національній валюті") або 661 "Розрахунки за заробітною платою",

Кт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".

Якщо ж винну особу не встановлено, то зі спливом строку позовної давності просто списуємо таку суму з позабалансового рахунка за Кт 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Податкові наслідки нестач

Податок на прибуток

Розділ ІІІ ПКУ не встановлює спецправил щодо відображення в податковому обліку нестач ТМЦ. При цьому не має значення, чи це нестачі від втрат у межах норм природного убутку, чи понаднормові втрати. Тобто – як таку операцію буде відображено в бухобліку, так вона і вплине на об'єкт обкладення податком на прибуток.

Про відсутність різниць за запасами податківці зазначають у листі ДФСУ від 04.12.2015 р. № 25961/6/99-99-19-02-02-15.

Також варта уваги свіжіша ІПК ДПСУ від 22.07.2020 р. № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06, у якій буквально прозвучало таке:

"Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями від списання:

– понаднормових витрат палива за технічними причинами;

виявлених за результатами інвентаризації сум нестач товарно-матеріальних цінностей понад норми, нестач від крадіжок, а також зіпсованих товарно-матеріальних цінностей через неякісні умови зберігання;

– виробничого браку, який є непридатним для інших виробничих потреб і його неможливо виправити.

Отже, такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку".

Резюмуємо: ПКУ не передбачає різниць як щодо витрат у межах норм природного убутку, так і понаднормових витрат запасів під час їх транспортування, зберігання та реалізації.

ПДВ

Тут усе залежить від того, якими є втрати: у межах норм природного убутку чи ні. Річ у тім, що контролери вважають нестачі ТМЦ понад норми природного убутку як такі, що не будуть використані в госпдіяльності. А тому говорять про необхідність нарахування так званих "компенсуючих" податкових зобов'язань, якщо під час придбання таких ТМЦ було право на податковий кредит (пп. "г" п. 198.5 ПКУ).

У такому разі не пізніше ніж останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому відбувається їх списання, потрібно нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше ніж останнього дня звітного (податкового) періоду й зареєструвати в ЄРПН у строки, установлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну. Про це зазначено, зокрема, й у згаданій вище ІПК ДПСУ від 22.07.2020 р. № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06.

Ситуація з нестачами в межах норм природного убутку не однозначна. Пояснімо.

У разі списання в межах норм природного убутку товарів, під час придбання яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов'язання платник ПДВ не нараховує (за умови, якщо вартість таких товарів входить до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню!).

У решті випадків ПДВ підлягає нарахуванню за основною ставкою. Про це зазначають податківці в роз'ясненні з категорії 101.04 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Водночас, як довести, що нормативна втрата "закладається" у вартість іншої готової продукції? – питання. Звісно, якщо нормативна втрата потраплятиме до собівартості готової продукції (Дт 901), то все зрозуміло – обов'язку нараховувати податкові зобов'язання не виникає. Якщо ж ні (Дт 947) – чи доведеться нарахувати податкові зобов'язання, навіть зважаючи на те, що це втрати в межах норм природного убутку?

Звісно, з таким трактуванням контролерами п. 198.5 ПКУ погодитися важко. Адже в переважній більшості ситуацій нормативні втрати не впливатимуть на собівартість готової продукції. І говорити, що такі втрати є негоспдіяльними, не зовсім коректно.

Адже нестачі в межах норм природного убутку виникають саме через певні природні процеси (усушка, розпилення, витікання тощо). І ці природні процеси завжди будуть присутні в господарській діяльності, адже пов'язані безпосередньо із характеристиками окремих запасів. А тому, ми вважаємо, нараховувати податкові зобов'язання в разі списанні ТМЦ у межах норм природного убутку не потрібно.

Обґрунтувати (аби перестрахуватися та скасувати питання контролерів) можна, скажімо, наказом по підприємству, у якому зазначити, що природні втрати будуть покриватися вартістю готової продукції і включатися при формуванні їх ціни (націнки).

Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.1971. № 322-VIII.

Закон № 217Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.

Постанова № 1066постанова КМУ "Про визнання деяких актів Української РСР такими, що втратили чинність, та актів Союзу РСР такими, що не застосовуються на території України" від 23.11.2016 р. № 1066.

Порядок № 116 – Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.

Постанова № 1891постанова КМУ "Про затвердження Методики оцінки майна" від 10.12.2003 р. № 1891.

Положення про інвентаризацію – Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879.

НП(С)БО 9 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246.

Методрекомендації № 2 – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2.

Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291.