Наближення граничного строку подання інформації щодо кінцевих бенефіціарів держреєстратору актуалізувало ще один аспект цього питання – податковий. Адже оподаткування також залежить від того, хто саме є фактичним отримувачем доходу

Серед ключових положень міжнародного оподаткування бенефіціарність посідає чільне місце. Зокрема, саме виходячи з визначення кінцевого бенефіціара конкретної операції приймають рішення щодо можливості застосування відповідних положень податкових конвенцій.

Як «працює» бенефіціарність у міжнародному оподаткуванні

Першоджерелом у цьому питанні є положення п.п. 103.2 та 103.3 ПКУ. Зокрема, у залежність від бенефіціарного статусу поставлено можливість застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором на час виплати доходу нерезиденту.

Визначення

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

(п. 103.2 ПКУ)

Також незалежно від того, виплату здійснюють через агента чи безпосередньо, застосування «конвенційної» ставки податку передбачено в разі отримання синдикованого фінансового кредиту з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник, за умови, якщо він є бенефіціарним отримувачем процентів чи іншого належного доходу.

Тож, визначальним для застосування спеціальних податкових правил є визначення бенефіціарного статусу й доведення, що така операція не є «маніпулюванням» положеннями міжнародних договорів виключно в цілях податкової вигоди від «оптимізованого» структурування (див. роз’яснення з категорії 102.20 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

При цьому застосування міжнародних податкових конвенцій у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволено тільки за умови надання нерезидентом податковому агенту документа, який підтверджує статус податкового резидента (див. роз’яснення з категорії 103.18 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Цю так звану резидентську довідку видає компетентний (уповноважений) орган відповідної країни, визначений міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, її має бути належним чином легалізовано, перекладено відповідно до законодавства України.

Отже, в Україні видачу резидентської довідки регламентує Наказ № 173.