Проведення зустрічних звірок – один із найдієвіших способів отримання податкової інформації про діяльність суб'єктів господарювання. Нормативними документами, які регулюють відносини між суб'єктами господарювання та податковими органами під час проведення зустрічних звірок, є ПКУ та Порядок № 1232.

Що таке зустрічна звірка та підстави її проведення

Як висновується з абз.абз. 1, 2 п. 73.5 ПКУ та п. 1 Порядку № 1232, зустрічна звірка є заходом, який здійснюють контролюючі органи з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок.

Під час зустрічної звірки:

  • здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
  • забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 ПКУ.

Зверніть увагу

Зустрічні звірки не є перевірками (абз. 7 п. 73.5 ПКУ). Отже, на них не поширюються норми ПКУ, що регулюють порядок, строки проведення перевірок, визначають особливості оформлення їх результатів тощо.

Хто ж перебуває в зоні ризику як потенційний об'єкт проведення зустрічної звірки?

На це запитання відповідь можна знайти у Методрекомендаціях № 511. Хоча згаданий наказ не зареєстровано в Мін'юсті, він є обов'язковим для виконання органами, підпорядкованими Державній податковій службі.

Для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (у т.ч. самозайняті особи та суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи), які є контрагентами платника податків, щодо якого збирають податкову інформацію, необхідну у зв'язку з проведенням перевірки, – це висновується з п. 2.1 Методрекомендацій № 511.

Водночас п. 2.2 Методрекомендацій № 511 передбачено, що відбір суб'єктів господарювання для здійснення зустрічних звірок доцільно проводити шляхом ґрунтовного аналізу наявної в органах ДПС податкової інформації.

Зокрема, здійснюють аналіз:

  • реєстраційних даних суб'єкта господарювання, даних фінансової звітності й податкових декларацій і додатків до них, інформації про попередні перевірки (звірки), даних митних декларацій, інформації про здійснені контрольовані операції;
  • наявності розбіжностей між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом із ПДВ;
  • відомостей, що містяться в податкових та акцизних накладних та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до них, а також доданих до реєстру документів, наявності чи відсутності факту їх реєстрації (з використанням Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру акцизних накладних);
  • інформації щодо провадження у справах про адміністративне та судове оскарження податкових повідомлень-рішень;
  • наявності та стану діяльності господарських одиниць, через які платник податків здійснює роздрібну торгівлю, даних про реєстрацію та зняття з обліку РРО, а також обсягів здійснених операцій;
  • інформації про кількість і динаміку працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) або цивільно-правовими договорами у звітному періоді, нарахування та виплату доходів на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку;
  • наявності взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивних;
  • наявності інформації щодо порушень суб'єктом господарювання податкового, валютного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
  • наявності інформації про проведення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
  • іншої інформації, отриманої в передбачений законом спосіб.

Під час проведення аналізу досліджують схему діяльності платника податків щодо регулярності взаємовідносин із контрагентами, аналізують наявність причинно-наслідкового зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), інших (супутніх) витрат з основною господарською діяльністю платника податків, обґрунтованість використання товарів (послуг) у господарській діяльності, особливості предмета господарсько-правових взаємовідносин.

Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначають також за результатами аналізу документів, отриманих із внутрішніх або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, це є підставою для направлення суб'єкту господарювання запиту про проведення зустрічної звірки (п. 2.3 Методрекомендацій № 511).

На замітку!

У разі встановлення за результатами аналізу відсутності необхідності проведення зустрічних звірок до матеріалів перевірки можна долучати дані, які це підтверджують, із фіксацією на них дати й часу роздрукування з інформаційних баз даних органів ДПС.

Загалом, зважаючи на невичерпність і "розмитість" критеріїв, які ураховують контролюючі органи під час відбору суб'єктів господарювання для здійснення зустрічних звірок, можна зробити висновок, що отримати запит контролюючого органу на проведення зустрічної звірки ризикує кожен суб'єкт господарювання, який провадить діяльність.

Процедура проведення зустрічних звірок

Для проведення зустрічної звірки за наявності для цього підстав контролюючий орган – ініціатор (даліініціатор) надсилає податковому органу – виконавцю (далівиконавець) відповідний запит для підтвердження відомостей, отриманих від платника податків (п. 3 Порядку № 1232).

Зауважимо

Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Отже, лише такі органи мають право на проведення зустрічних звірок.

На замітку!

Зустрічну звірку контролюючий орган може провести самостійно за умови, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб'єкта господарювання віднесено до його компетенції.

У день отримання запиту від ініціатора виконавець (структурний підрозділ органу ДПС, визначений керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, відповідальним за проведення зустрічної звірки) має провести аналіз інформації та документального її підтвердження, які містяться в інформаційних базах даних органу ДПС і справі суб'єкта господарювання (п. 4.3 Методрекомендацій № 511).

За наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС – ініціатора, та її документального підтвердження контролюючий орган (виконавець) на їх підставі проводить зустрічну звірку і складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки. На це виконавцю відведено 3 робочі дні.

За відсутності запитуваної ініціатором інформації та її документального підтвердження виконавець протягом двох робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту ініціатора, у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, надсилає суб'єкту господарювання завірений печаткою запит контролюючого органу на проведення зустрічної звірки (п. 4 Порядку № 1232, п. 4.4 Методрекомендацій № 511). Форму такого запиту затверджено Наказом № 299.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків (п. 73.3 ПКУ).

Після отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної в запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ органу ДПС – виконавця проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів із дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження (п. 4.5 Методрекомендацій № 511).

Зверніть увагу

Якщо суб'єкт господарювання протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту, не надав для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену в запиті органу ДПС, то відповідно до пп. 78.1.19 ПКУ це може бути підставою для проведення позапланової документальної перевірки такого суб'єкта господарювання.

Зазначену перевірку проводять виключно з питань, наведених у запиті органу ДПС. Матеріали такої перевірки оформлюють у порядку, передбаченому ст. 86 ПКУ.

Оформлення результатів проведення зустрічної звірки

За результатами проведеної зустрічної звірки складають довідку, яку має бути надано суб'єкту господарювання в 10-денний строк (п. 73.5 ПКУ). Зразок форми довідки про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання наведено в додатку 4 до Методрекомендацій № 511. Відповідну довідку складають у двох примірниках, її підписують суб'єкт господарювання або його законний представник і посадові особи контролюючого органу, які її проводили, та реєструють у контролюючому органі. Один примірник довідки вручають особисто суб'єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилають у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 7 Порядку № 1232).

У разі встановлення фактів, що не дають змоги провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який підписують посадові особи контролюючого органу (виконавця).

Зокрема, такий акт складають у зв'язку із:

  • зняттям з обліку суб'єкта господарювання;
  • установленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою);
  • ненаданням визначеної в запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки.

Зі зразком форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання можна ознайомитись у додатку 5 до Методрекомендацій № 511.

Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця) (п. 8 Порядку № 1232).

Наслідки проведення зустрічної звірки

Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилають до контролюючого органу (ініціатора) (п. 9 Порядку № 1232).

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 Методрекомендацій № 511 результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання та отримана податкова інформація опрацьовуються в інформаційних базах контролюючих органів, використовуються для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, і підлягають урахуванню відповідно до ст. 83 ПКУ в матеріалах перевірки платника податків органом ДПС – ініціатором.

Під час отримання матеріалів зустрічної звірки, податкової інформації після закінчення перевірки платника податків орган ДПС – ініціатор:

  • у разі підтвердження здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) – долучає матеріали зустрічної звірки, податкову інформацію до матеріалів перевірки;
  • у разі непідтвердження здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) – здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням установлених законом порядку й обмежень щодо їх проведення (за наявності).

Зауважимо

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного й того самого питання заборонено (п. 73.5 ПКУ).

Наостанок варто сказати про таке. Часом суб'єкти господарювання вдаються до оскарження дій контролюючих органів щодо оформлення акта про неможливість проведення зустрічної звірки, а також просять суд зобов'язати податківців відновити в їхніх базах дані стосовно таких суб'єктів господарювання, які зазнали змін унаслідок складення відповідного акта. Однак суди традиційно відмовляють у задоволенні подібних позовних вимог.

Зокрема, ВСУ в постанові від 17.11.2015 р. у справі № 826/17248/14 свого часу роз'яснив:

"...акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав. Внесена до ІС "Податковий блок" інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту".

Подібні висновки викладено також у таких постановах ВСУ: від 17.11.2015 р. у справі № 21-2944а15, від 01.12.2015 р. у справі № 21-3133а15, від 03.02.2016 р. у справі № 21-4265а15 тощо. Аналогічним чином аргументують свої рішення ВАСУ (див., наприклад, постанову від 15.03.2017 р. у справі № 804/16413/14 (К/800/21179/15), ухвалу від 17.05.2017 р. у справі № 808/4995/14 (К/800/32381/16), постанову від 24.10.2018 р. у справі № 810/5487/13-а, постанову від 26.03.2019 р. у справі № 804/16416/14, постанову від 23.04.2019 р. у справі № 804/17328/14 тощо) та суди нижчих інстанцій.

Альона Гарник,
юрист-консультант,
ЛІГА:ЗАКОН

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ – Податковий кодекс України

Порядок № 1232 – Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232

Наказ № 299 – наказ Мінфіну "Про затвердження форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки" від 28.02.2017 р. № 299

Методрекомендації № 511 – Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю, затверджені наказом ДФСУ від 17.07.2015 р. № 511