Попри те що питання стосовно можливості використання самостійно розробленої форми товарно-транспортної накладної (ТТН) уже не перший рік урегульоване на нормативному рівні, уряди-годи в бухгалтерів усе ж виникають сумніви щодо цього. Тому саме час розставити всі крапки над «і»

Так, іще наказом Мінінфраструктури від 27.01.2016 р. № 26 Правила № 363 (а саме п. 11.1 гл. 11) були доповнені нормою, згідно з якою товарно-транспортна накладна може бути оформлена суб’єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил (форми № 1-ТН). Щоправда, таке право супроводжує низка застережень.

Зокрема, форма самостійно розробленої ТТН має містити інформацію про:

  • назву документа, дату й місце його складання;
  • найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
  • найменування та кількість вантажу, його основні характеристики й ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж;
  • автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
  • пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Тобто це той самий мінімум, без якого не обійтися.

Водночас зверніть увагу: норма, яка визначила право суб’єктів господарювання розробляти форму ТТН самостійно, з’явилась у 2016 році. А вже у 2019-му наказом Мінінфраструктури від 03.06.2019 р. № 413 було викладено в новій редакції як форму № 1-ТН, так і всю гл. 11 Правил № 363, присвячену правилам оформлення документів на перевезення.

Тож, унаслідок такого масштабного оновлення форма № 1-ТН «схудла» на кілька полів/реквізитів, зокрема;

  • з неї було вилучено поля для зазначення відомостей про переадресування вантажу, транспортні послуги, які надає автомобільний перевізник;
  • були змінені поля (у бік скорочення) для підпису ТТН тощо.

Тобто сьогодні, коли форма товарно-транспортної накладної й без того не містить нічого зайвого, удаватися до самостійного розроблення форми зазначеного документа варто передусім тоді, коли є потреба навпаки розширити перелік реквізитів. Адже нині в п. 11.1 Правил № 363 чітко прописано: сторони можуть унести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають за потрібну (скажімо, специфічні відомості про вантаж, особливості маршруту тощо).

Завважимо

Окрім загальної форми ТТН, затвердженої Правилами № 363, нормативно затверджені також спеціальні форми товарно-транспортних накладних, що є обов’язковими для використання під час здійснення перевезень окремих вантажів, а саме:

Підсумуймо

Підприємства (окрім тих, що здійснюють спеціалізовані перевезення, про які йшлося вище) за потреби мають право самостійно розробити форму ТТН і використовувати її в роботі. Водночас перед уведенням в обіг такої товарно-транспортної накладної її форму слід затвердити розпорядчим документом по підприємству (скажімо, наказом директора).

Альона ГАРНИК,

експерт-аналітик компанії «ЛІГА:ЗАКОН»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

Правила № 363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 р. № 363.