Іще в далекому 2011 році узвичаїлося таке поняття, як податкова знижка на навчання. За цей час чимало батьків, які оплачують навчання своєї дитини, усвідомили користь отримання податкової знижки, не проґавили свій шанс і хоча б раз скористалися цим інструментом. Та напевно лишилися задоволеними: адже за результатами того чи іншого звітного року без особливих зусиль їм вдалося повернути з бюджету частину ПДФО, утриманого із зарплати, а якщо й довелося якусь суму цього податку доплатити в бюджет, то у зменшеному розмірі.
А що нового стосовно податкової знижки на навчання сьогодні? Відповідь на це питання батькам потрібно знати вже зараз, перед початком нового навчального року, коли укладаються договори й відбуваються оплати. Їм допоможе наша публікація

Податкова знижка на навчання: законодавчі підстави

Визначення терміна «податкова знижка» наведено в пп. 14.1.170 ПКУ. Це визначення варто процитувати, оскільки в ньому приховані важливі «податково-знижкові» аспекти:

«податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом».

Стосовно норми, що описує витрати на навчання, які дозволено включати до податкової знижки, то вона сформульована в пп. 166.3.3 ПКУ. Ця норма визначає, що до податкової знижки входить сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Проаналізувавши зазначені вище норми ПКУ, можна зробити певні висновки.

По-перше, право на податкову знижку мають лише фізособи — резиденти України.

При цьому такі фізособи цілком можуть бути зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності. Така реєстрація — не перешкода для отримання права на податкову знижку, просто цим особам потрібно ще десь отримувати заробітну плату за трудовим договором (роз’яснення з категорії 103.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Хоча б декілька місяців у звітному році.

По-друге, зважаючи на пп. 166.4.1 ПКУ, податкова знижка може бути надана виключно фізособі — резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП). Якщо такого номера у фізособи немає, то податкова знижка може бути надана фізичній особі тільки в разі, якщо ця особа відмовилася від прийняття РНОКПП через свої релігійні переконання, офіційно повідомила про це орган ДПС і має спеціальну відмітку в паспорті.

До речі, деякі фізособи мають «на руках» давнішню довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, а не картку із зазначенням РНОКПП у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків. Нічого страшного. Обліковим карткам фізосіб, які на момент набрання чинності ПКУ були зареєстровані у «старому» Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, у новому реєстрі присвоюються номери, що відповідають їх ідентифікаційним номерам. Згідно з п. 15 р. VII Положення № 822 документи про реєстрацію фізосіб, видані податковими органами в порядку, визначеному законодавством, діючим до набрання чинності ПКУ, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання РНОКПП. Причому в цій нормі встановлено, що обов’язковій заміні вони не підлягають (податковий інспектор може тільки висловити прохання про таку заміну).

По-третє, податкову знижку може отримати не тільки сам платник ПДФО, який оплачує своє навчання, а й, скажімо, батько чи мати, що сплачує ціну навчання своєї дитини. Особа, яка навчається, повинна бути членом сім’ї фізособи, що претендує на податкову знижку, першого ступеня споріднення. Це батьки такого претендента, чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ).

Тому якщо за договором із навчальним закладом, а також документами на переказ грошових коштів своє навчання оплачувала сама дитина, то батьки такої дитини права на податкову знижку не мають (роз’яснення з категорії 103.06.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Якщо навчання дитини оплатили особи, які не є членами її сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба й інші), вони теж не мають права на податкову знижку.

До речі, за навчання може платити не сама фізособа, а, скажімо, його роботодавець. Але скористатися податковою знижкою така фізособа зможе тільки в тому випадку, якщо така оплата здійснювалася за дорученням і за рахунок нарахованих доходів фізособи та в неї є довідка від роботодавця (роз’яснення з категорії 103.06.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua))).

Зауважимо

До 1 січня 2017 року не мала права на податкову знижку фізособа, що сплатила навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, який отримує заробітну плату. Це прямо випливало з пп. 166.3.3 ПКУ. Тепер такої вимоги немає.

По-четверте, до податкової знижки враховують тільки такі суми грошових коштів, які сплачені вітчизняним закладам освіти, переліченим у пп. 166.3.3 ПКУ. Тобто отримати податкову знижку за видатками на навчання за кордоном не вийде.

Форма власності вітчизняного навчального закладу (державна, комунальна, приватна) і форма навчання в ньому (денна, заочна, вечірня) не мають значення. Але основним видом діяльності такого закладу повинна бути освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначені спеціальними законами, перелік яких податківці наводять у роз’ясненні з категорії 103.06.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Контролери підтверджують, що до податкової знижки входять також витрати:

— понесені на користь закладів дошкільної освіти (ІПК ДФСУ від 05.02.2019 р. № 404/П/99-99-13-01-02-14/ІПК);

— на навчання в аспірантурі (ІПК ДФСУ від 25.10.2017 р. № 2383/М/99-99-13-01-03-14/ІПК);

— на навчання на військовій кафедрі навчального закладу (роз’яснення з категорії 103.06.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua))).

По-п’яте, суми грошових коштів потрапляють до податкової знижки того звітного року, у якому вони були фактично сплачені. Це випливає з п. 166.3 ПКУ, у якому прописано, що платник податку «має право включити до податкової знижки... за наслідками звітного податкового року .. фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати».

Зазвичай освітні послуги оплачують заздалегідь. Водночас неважливо, що оплата відбувається в одному році, а оплачені місяці навчання припадають на наступні роки. З 1 січня 2017 року пп. 166.3.3 ПКУ не містить положення, який раніше дозволяв податківцям стверджувати, що сума коштів, сплачена у звітному році за періоди навчання протягом наступних років, не може входити до податкової знижки звітного року. Відсутність такого обмеження підтверджують і контролери (роз’яснення з категорії 103.06.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).

По-шосте, загальна сума податкової знижки, нарахована фізособі у звітному році, не повинна перевищувати визначену в пп. 166.4.2 ПКУ межу. А це сума річного загального оподатковуваного доходу, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які сплачують за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (за її наявності).

Зауважимо

Виходить, що податкову знижку вигідніше оформлювати на того члена сім’ї, хто має офіційну роботу й отримує більшу зарплату.

По-сьоме, скористатися таким інструментом законодавства, як податкова знижка, можна лише раз на рік, за результатами попереднього року.

Для цього згідно з пп. 166.1.2 ПКУ до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним, до органу ДПС за місцем податкової адреси фізособи (тобто місцем проживання, за яким фізособа взята на облік як платник податку) треба подати декларацію про майновий стан і доходи (далі — річна декларація).

Зокрема, для отримання податкової знижки за 2019 рік фізособи можуть подати річну декларацію по 31 грудня 2020 року. Хоча й затягувати із цим не варто — ті, хто раніше відзвітує, раніше отримає гроші з бюджету.

Щоправда, наразі ми не кажемо про випадки, коли подавати таку декларацію — не право, а обов’язок фізособи. В обов’язковому порядку річну декларацію треба подати до 1 травня року, наступного за звітним (пп. 49.18.4 ПКУ). І вже у цій декларації, обов’язковій для подання, їй слід відобразити необхідні для отримання податкової знижки дані.

А раптом таку можливість проґавили? Тобто за даними обов’язкової річної декларації ПДФО розрахований, але річний дохід на податкову знижку не зменшений?

Тоді вийти із такої ситуації можна буде лише шляхом подання звітної нової або уточнюючої декларації. Звітну нову декларацію подають до настання граничного строку подання обов’язкової річної декларації (тобто до 1 травня), а уточнюючу декларацію — лише по 31 грудня. Звичайний строк давності у частині отримання права на податкову знижку не спрацьовує через згадані вище вимоги пп. 166.4.3 ПКУ.

Згідно з пп. 166.4.3 ПКУ, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на отримання податкової знижки за наслідками звітного року, «таке право на наступні податкові роки не переноситься». Про це наголошують і податківці у своїх роз’ясненнях (ІПК ДФСУ від 20.10.2017 р. № 2326/Р/99-99-13-01-03-14/ІПК, від 30.08.2018 р. № 3781/П/99-99-13-01-03-14/ІПК, від 01.02.2019 р. № 363/М/99-99-13-01-02-14/ІПК).

По-восьме, щодо військового збору право на податкову знижку відсутнє.

Механізм надання податкової знижки

Податкова знижка діє тільки щодо загального річного оподатковуваного доходу, отриманого у вигляді заробітної плати протягом звітного року.

Інші доходи до уваги не беруть. Зокрема, не враховують доходи, отримані від підприємницької діяльності фізособи-підприємця. На це звертають увагу й податківці (роз’яснення з категорії 103.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Механізм надання податкової знижки простий:

1) беруть «зарплатний» дохід за рік і ПДФО, який утриманий із суми цього доходу та сплачений до бюджету (ПДФО-1). Така інформація повинна бути вказана в довідці від роботодавця;

2) визначають, чому дорівнює податкова знижка. Таку інформацію беруть із підтвердних документів;

3) «зарплатний» дохід зменшують на податкову знижку. Розраховують ПДФО, який підлягає утриманню вже із цього доходу (ПДФО-2);

4) розраховують різницю між ПДФО-1 і ПДФО-2. Таку різницю повертають із бюджету фізособі — платнику податку, і до оподатковуваного доходу вона вже не входить (пп. 165.1.17 ПКУ).

Загалом визначають різницю між сумами ПДФО, утриманими й фактично сплаченими протягом звітного податкового року із «зарплатних» доходів, і сумою ПДФО, яку потрібно було б утримати виходячи з таких доходів за вирахуванням «податково-знижкових» витрат.

Зауважимо

Податківці наголошують: якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету, то фізособа не має права на податкову знижку (роз’яснення з категорії 103.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Суму, яку повинні повернути фізособі, зараховують на її банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилають поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 к.дн. після надходження річної декларації (п. 179.8 ПКУ).

Але бюджетне відшкодування в разі застосування права на податкову знижку можна отримати також іншим шляхом. Якщо фізособа зобов’язана подавати річну декларацію (скажімо, протягом року така особа одержала спадок або інші доходи, податок із яких розраховується та сплачується за результатами року самим платником податку), таке бюджетне відшкодування отримує він у вигляді заліку в рахунок податкових зобов’язань.

Із цією метою під час заповнення річної декларації треба вказати не тільки суми всіх отриманих доходів із зазначенням утриманих сум ПДФО (якщо вони були), але й дані, необхідні для визначення податкової знижки. За результатами річної декларації й визначають суму остаточного податкового зобов’язання з ПДФО за вирахуванням суми бюджетного відшкодування. Суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій декларації, сплачують до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ПКУ).

Зауважимо

Податківці мають повідомити фізособі — платнику ПДФО про відмову в наданні податкової знижки, визначеної в річній декларації. Роблять це шляхом вручення йому акта перевірки та податкового повідомлення-рішення (роз’яснення з категорії 103.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Документальне підтвердження витрат на навчання

Норми, які визначають правила документального підтвердження витрат, що входять до податкової знижки, сформульовані в п. 166.2 ПКУпп. 166.2.1 цього пункту зазначено перелік документів, у пп. 166.2.2 — порядок подання цих документів податківцям).

Однак ці правила необхідно доповнювати з урахуванням особливостей тих чи інших видів витрат, які вимагають свого підтвердження.

Витрати на навчання дозволено включати до податкової знижки, лише якщо вони «вписуються» у вимоги, установлені пп. 166.3.3 ПКУ. Представники органів ДПС воліють бачити такі документи:

— договір про надання освітніх послуг із навчальним закладом. Цей документ повинен визначати навчальний заклад — постачальника освітніх послуг й одержувача цих послуг (зокрема, у договорі має бути зазначено П.І.Б. дитини), їх вартість і строк оплати;

— платіжні й розрахункові документи (квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери). Ці документи мають підтвердити факт сплати грошових коштів, а їх реквізити відображати дату сплати, одержувача грошових коштів (навчальний заклад), платника (фізособу, що претендує на податкову знижку), а також указувати на договір, за яким здійснювали сплату;

— документи, що ідентифікують платника податку, який оплатив освіту (наприклад, паспорт);

— РНОКПП цього платника податку;

— документи, що підтверджують ступінь споріднення особи, яка отримує освіту, й особи, що оплатила цю освіту. Зокрема, якщо батько чи мати оплачує навчання дитини, таким документом буде свідоцтво про народження дитини, у якому зазначені П.І.Б. батьків;

— довідка про доходи, нараховані (отримані) протягом звітного року, у довільній формі. У такій довідці за місяцями звітного року повинна бути вказана така інформація, як суми заробітної плати, суми інших доходів, розмір і сума податкової соціальної пільги, суми ПДФО, утриманого із заробітної плати, суми ПДФО, утриманого з інших доходів, підсумкові суми. Якщо фізособа змінила за рік декілька місць роботи, довідки треба взяти з усіх місць роботи. Бажано мати стільки довідок, щоб загальна сума відображених у них «зарплатних» доходів була не меншою за суму оплати за навчання.

Оригінали цих документів (крім останнього) не потрібно направляти до органу ДПС. Їх слід зберігати протягом строку давності, установленого ПКУ (пп. 166.2.2, п. 102.1 ПКУ). А ось копії таких документів — додати до декларації.

Зауважимо

Закон № 466 уніс зміни до пп. 166.2 ПКУ в частині документального підтвердження витрат, що входять до податкової знижки. Із 23 травня 2020 року «податково-знижкові» витрати платник ПДФО має цілковите право підтвердити електронним розрахунковим документом. Своєю чергою, у річній декларації такий платник указує лише реквізити цього документа.

Податківці на цю нову норму вже відреагували. Зокрема, у роз’ясненні ZN045293 з категорії 103.06 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua) вони надали відповідь на питання про те, як підтвердити витрати, проведені через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват24, Ощад 24/7 тощо). Вони вважають, що потрібно роздрукувати електронну квитанцію, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа:

— дату й номер;

— найменування, код платника та номер його рахунка;

— найменування, код одержувача та номер його рахунка;

— суму цифрами;

— призначення платежу;

— електронний(і) підпис(и), інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщують у полі «Допоміжні реквізити».

Тоді ця електронна квитанція є підтверджуючим документом понесених платником податку витрат під час реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку її не завіряють.

Зауважимо також, що з 1 січня 2021 року строк давності в разі проведення перевірки податкових зобов’язань податкових агентів із ПДФО та військового збору під час виплати заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховують (виплачують, надають) фізособі у зв’язку з трудовими відносинами, змінений. Він становитиме не 1095 днів, а 2555 днів (п. 102.1 ПКУ). Ці зміни будуть внесені Законом № 466. Формально вони не стосуються нового строку зберігання документів, що підтверджують «податково-знижкові» витрати (у нормі згадано податкових агентів, тобто роботодавців). Однак для надійності все ж поки що не варто позбавлятися підтверджуючих документів зі спливом 1095 днів (тобто 3 років). Має сенс дочекатися на роз’яснення представників податкових органів.

Олена КУШИНА,

консультант із бух обліку й оподаткування

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

Закон № 466 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Положення № 822 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822.