Про загальні податково-облікові наслідки отримання матеріальної допомоги від роботодавця свого часу ми розповідали в публікації «Матдопомога від роботодавця: порядок надання, облік, оподаткування». Однак разова матеріальна допомога може надаватися з різних підстав, зокрема — на лікування працівника або його близьких родичів. І саме в такому випадку податкові наслідки допомоги мають свою специфіку, про що й поговоримо далі. Водночас розглянемо окремо ситуації, коли допомогу на лікування перераховують безпосередньо на рахунок медичного закладу та коли понесені медичні витрати роботодавець компенсує безпосередньо працівникові

Перерахування допомоги на лікування на рахунок медзакладу

У разі коли допомогу на лікування працівника або члена його сім’ї першого ступеня споріднення перераховуватимуть на рахунок закладу охорони здоров’я, роботодавець може керуватися нормою, прописаною в пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ.

Нагадаємо

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою р. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у т.ч. усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ).

Зокрема, пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ серед іншого передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яку надають резиденти — юридичні або фізичні особи в будь-якій сумі (вартості), зокрема, закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг із лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у т.ч. для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на:

— косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

— водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;

— лікування та протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;

— аборти (крім абортів, які проводять за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції зі зміни статі;

— лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування);

— лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів і пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ідеться про постанову Кабміну «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 25.03.2009 р. № 333).

Заклад охорони здоров’я — юридична особа будь-якої форми власності й організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників (ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. № 2801-XII, далі — Закон № 2801). Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385.

Завважимо

Загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування нині не запроваджене, тому обмеження щодо розмірів неоподатковуваної цільової благодійної допомоги, про які згадано в пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ, не діють.

Стосовно документального оформлення — працівник має подати заяву з проханням оплатити лікування, до якої долучити рахунок-фактуру, виставлений закладом охорони здоров’я, де мають бути перелічені послуги з лікування.

ПДФО та військовий збір