(коментар до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. № 378-IX, далі — Закон № 378)

Чинний із 02.02.2020

Нарешті переглянули т.зв. «драконівські» трудові штрафи, які накладали на роботодавців із 01.0.2017, коли їх унесли до ч. 2 ст. 265 КЗпП. І хоча ще не можна сказати, що всі види окреслених штрафів знизили, але все ж початок покладено — і з 02.02.2020 розміри трудових штрафів за окремими позиціями зменшили, а роботодавців на єдиному податку взагалі лише письмово попереджатимуть про те, що раніше «шалено» штрафувало Держпраці. Далі — детальніше.

Як змінилися розміри трудових штрафів

Найкраще це відобразити в порівняльній таблиці, де наведемо всі види порушень та штрафи за ними, які визначає ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. таблицю).

Таблиця

Розміри трудових штрафів

Вид порушення

Розмір штрафу

до 01.02.2020 (включно)

з 02.02.2020

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

30 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У 2020 році — 47230 грн.

До юросіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1–3 груп, застосовують попередження.

За повторне протягом двох років із дня виявлення порушення — 30 розмірів мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві

Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків

Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

3 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення

Не змінився.

У 2020 році — 14169 грн

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

10 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

2 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У 2020 році — 9446 грн

Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків

10 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

4 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У 2020 році — 18892 грн.

До юросіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1–3 груп, застосовують попередження

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

3 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення

Не зміниться.

У 2020 році — 14169 грн

Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків

100 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення

16 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення.

У 2020 році — 75568 грн

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище

1 розмір мінзарплати

1 розмір мінзарплати за кожне таке порушення!!!

У 2020 році — 4723 грн.

За повторне протягом року з дня виявлення порушення — 2 розміри мінзарплати за кожне таке порушення

 

Попередження для єдинників

Напевно всі пам’ятають, скільки було новин і судових рішень за позовами ФОПів, які оскаржували значні штрафи за неоформлених працівників. Подекуди такі суми досягали мільйонних значень, що фактично унеможливлювало подальшу роботу таких ФОПів, які просто не мали коштів на сплату таких штрафів і продовжували оскаржувати судові рішення.

Тому їм зробили фактично крок назустріч і надали можливість усім платникам єдиного податку 1–3 груп спочатку отримати попередження у випадку неоформленої зайнятості осіб. Якщо після цього всі трудові відносини оформлюють належним чином, то жодних штрафів не буде. Проте якщо згодом під час повторної інспекції виявляють, що працівників все ж належно не оформили на роботу, то такі роботодавці отримають суму штрафу в розмірі 30 мінімальних зарплат.

Послаблення передбачали й для випадків, коли неналежно виконано гарантії та пільги, передбачені для призваних на військову службу осіб, які працюють у платників єдиного податку 1–3 груп. Тобто й у такому випадку спочатку попереджатимуть, а лише за невиконання цього попередження можуть прийти знову на інспектування й уже оштрафувати на 4 мінімальні зарплати.

У ст. 265 КЗпП не зазначено, як роботодавці на 1–3 групах єдиного податку мають підтверджувати свій статус. Проте виходимо з того, що реєструють суб’єктів господарювання як платників єдиного податку, уносячи відповідні записи до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ПКУ). Власне ж реєстр веде ДПС, і він є відкритим в Електронному кабінеті за посиланням. До реєстру вносять, зокрема, інформацію про групу платника єдиного податку (пп. 5 п. 299.7 ПКУ).

Маємо надію, що інспекторам праці досить буде цього, і вони самостійно ще до перевірки знатимуть про статус єдинника в роботодавця, якого перевірятимуть.

Звісно, можна згадати й те, що згідно з п. 299.9 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг із реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не має перевищувати 1 робочий день із дня надходження запиту. Форма витягу затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 р. № 308.

Нагадаємо

Упродовж 20–31 січня 2020 року тривали спільні масштабні рейди Держпраці та ДПС по всій Україні, метою яких була детінізація зайнятості. Навідувалися до роботодавців у сфері торгівлі, тимчасового розміщування й організації харчування та пояснювали необхідність офіційного працевлаштування працівників.

Своєю чергою, роботодавці після таких візитів мали змогу добровільно оформити всіх працівників відповідно до чинного законодавства. Водночас після роз’яснювальних заходів контролюючі органи обіцяли здійснювати перевірки зазначених роботодавців, аби перевірити, як дотримано законодавство про працю. І якщо порушення не будуть виправлені, то штрафуватимуть, як того вимагає ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Усі розуміють, що у сфері торгівлі працює переважна більшість єдинників. Тож, було зрозумілим, що підписання Закону № 378 готували під них. Проте попередження, які робили інспектори праці до 02.02.2020, не можна вважати такими, що відповідають вимогам ст. 265 КЗпП, адже цієї умови там не було до зазначеної дати. Тому роботодавці на єдиному податку 1–3 груп, до яких інспектори завітають після 02.02.2020, можуть посилатися на те, що вони допустили не повторне порушення, а лише вперше виявлене, й апелювати до вимоги складати в такому разі попередження з умовою до роботодавця усунути порушення.

Проте й тут спорів з інспекторами праці не уникнути. А все через наявність до 31.12.2019 у нормах оновленого п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823, умови, що в разі виявлення порушення вимог законодавства про працю разом із приписом про їх усунення складуть і попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Отже, ми бачимо, що Дежпраці підготувалася до виконання Закон № 378 заздалегідь. Але це жодним чином не гарантує їй успіх у разі судових суперечок, оскільки норми Закону № 378 не працюють заднім числом. Звісно, за винятком, коли вони пом’якшують відповідальність, але це вже грає на боці роботодавця.

Усе про зміни в інспекційних відвідуваннях Держпраці читайте в публікації «Перевірки Держпраці: що змінилося з 2020 року».

Умова для сплати штрафу в розмірі 50%

Нововведенням є ч. 5 ст. 265 КЗпП, згідно з якою сплата роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення постанови про його накладення означає, що така постанова виконана. Спрацьовує це для всіх порушень, штрафи за які виписані у ч. 2 ст. 265 КЗпП. Певна річ, це не стосується накладених адмінштрафів до посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності та ФОПів, які визначені ст. 41 КпАП (у частині порушень вимог законодавства про працю). Суди розглядатимуть такі адмінпротоколи, та в разі застосовування штрафу його доведеться сплачувати повною мірою.

Наприклад. Інспектор праці виявив факт ненарахування сум індексації зарплат двом працівникам. У такому разі після 02.02.2020 слідуватиме накладання штрафу згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі двох мінімальних зарплат за кожного працівника, тобто 18892 грн (4723 грн × 2 × 2). Але якщо не оскаржуватимуть цього та сплатять упродовж 10 банківських днів із дня вручення постанови, то витратять наполовину: 9446 грн (18892 грн × 50%).

Однак тут складається досить цікава ситуація. Якщо, умовно, не допустили до перевірки інспектора, який міг би виявити саме ненарахування сум індексації зарплати цим двом працівникам, то слідуватиме штраф у розмірі 3 мінімальних зарплат, який під час сплати в 10-денний період зменшиться наполовину: 7084,50 грн (4723 грн х 3 х 50%). А це ж менше, аніж сплатити штраф за порушення, яке виявлять. Ось такі зміни на «покращення».

І пам’ятайте: сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч. 10 ст. 265 КЗпП).

За інші трудові порушення штрафуватимуть більше

Незрозуміло, чому з 02.02.2020 за порушення інших вимог трудового законодавства ввели штраф в розмірі однієї мінімальної зарплати за кожне порушення. Адже до цієї дати штраф в одну мінімальну зарплату застосовувався незалежно від кількості цих «дрібних» порушень та працівників, щодо яких вони допущені.

Тобто тепер, маючи умовно порушення у заповненні трудової книжки працівника, відсутності графіка відпусток, штатного розпису, ненаданні відпусток працівникам упродовж понад двох років, невиплаті авансу на відрядження тощо, сукупно можна отримати штраф у 5 мінімальних зарплат, ба навіть більше, якщо дрібниць буде більше.

Єдине, що рятує, — виконання припису Держпраці й усунення виявлених порушень у визначені приписом строки. Тоді згідно із ч. 6 ст. 265 КЗпП заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовують.

Коли виконання припису Держпраці не рятує від штрафу

Згідно із ч. 7 ст. 265 КЗпП незалежно від факту усунення виявлених під час проведення перевірки разом із винесенням припису штрафуватимуть за:

«фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків;

недопущення до проведення перевірки, перешкоджання у її проведенні;

вчинення повторно упродовж року іншого порушення трудового законодавства».

На скільки штрафуватимуть, якщо перевірка розпочата до 02.02.2020 або порушення допущене до цієї дати

Це питання буде № 1 для всіх, до кого нагрянула перевірка, і тих, у кого має місце триваюче порушення трудового законодавства, яке не усунено.

Зауважимо

Закон № 378 з оновленими розмірами штрафів діє з 02.02.2020. І жодної зворотної його дії у часі не передбачено.

Однак звернімося до ст. 58 Конституції України, за якою нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Тому вважаємо, що за порушення трудового законодавства, де штраф зменшено або його замінено на попередження роботодавцю, мають слідувати відповідальність, яка визначена вже з 02.02.2020 у ч. 2 ст. 265 КЗпП, якщо постанову про накладення штрафу складають після 02.02.2020. Це має діяти навіть тоді, коли саме порушення допущене до 02.02.2020, у т.ч. якщо воно є триваючим.

Але таке пом’якшення не стосується тих порушень, де штрафи залишилися незмінними.

Тут можна пригадати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 р. у справі № 420/3783/19. Тоді суд скасував постанову Держпраці про накладання штрафу через те, що із 14.05.2019 Порядок № 295 скасований судом. А чинний на той час Порядок № 823 уже не передбачав притягнення до відповідальності, якщо виконаний припис у разі виявлених порушень щодо недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Мінсоцполітики раніше в листі від 05.01.2018 р. № 8/0/22-18/134 указувало: фінансові санкції починають застосовувати до роботодавців, дії яких порушують вимоги трудового законодавства, станом на день набрання чинності законом, яким вони введені.

Микола КИРИЛЬЧУК,

бухгалтер-експерт газети «Інтерактивна бухгалтерія»