(коментар до постанови КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070, далі — Постанова № 1070)
Чинна з 01.01.2020
Уряд наприкінці 2019 року вирішив переписати умови й терміни авансування за договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти. Зміни стосуються бюджетних установ й одержувачів бюджетних коштів.
Тож, з 01.01.2020 у питаннях попередньої оплати вони мають керуватися Постановою № 1070, яка замінила постанову КМУ від 23.04.2014 р. № 117 (далі — Постанова № 117). Остання за 5 років обросла досить довжелезним переліком винятків, за яких можлива попередня оплата за бюджетні кошти. Нова Постанова № 1070 нарешті систематизувала випадки авансування за бюджетні кошти й надала ширші повноваження у цьому питанні розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів.
Строки попередньої оплати з 2020 року
Згідно з п. 1 Постанови № 1070 розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів (робіт, послуг) за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі:
- товарів, робіт і послуг за поточними видатками — на строк не більш ніж 3 місяці;
- товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань — на строк не більш ніж 12 місяців;
- товарів, робіт і послуг, які закуповують за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов’язань;
- товарів, робіт і послуг, які закуповують для забезпечення національної безпеки та оборони держави;
- товарів, робіт і послуг, які закуповують для забезпечення участі України в міжнародних, національних і всесвітніх виставкових заходах, — на строк не більш ніж 24 місяці.
Ці строки не стосуються закордонних дипломатичних установ. Для них умови попередньої оплати визначають рішення МЗС.
Нагадаємо
Поточні видатки — видатки, які спрямовують на виконання бюджетних програм і забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів і надання поточних трансфертів населенню та підприємствам (установам, організаціям).
Капітальні видатки — видатки, які спрямовують на придбання основного капіталу (обладнання та предметів довгострокового користування), необоротних активів (у т.ч. землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов’язаних із пошкодженням основного капіталу. Критерії (вартісний та часові показники) капітальних видатків регулює чинне законодавство.
(п. 1.6 Інструкції № 333)