Цьогоріч ключові законопроекти, що зазвичай передбачають чимало податкових змін, так і не було прийнято Верховною Радою. Частина законів, хоча й прийнято, але вони ще не набрали чинності. Тож, переважно всі новорічні зміни мають «історичний» характер: окремі норми або припиняють діяти 31.12.2019, або, навпаки, починають працювати з 01.01.2020 чи пізніше. Тому пригадаймо, чого очікувати нам у новому році

Підсумкова податкова накладна

З 01.01.2020 для податкових накладних, складених за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на такі операції), діятимуть такі правила заповнення (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, даліПорядок № 1307):

  • у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» податкової накладної робитимуть позначку «Х» і вказуватимуть тип причини 11;
  • у рядку «Отримувач (покупець)» зазначатимуть «Неплатник»;
  • у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлятимуть умовний ІПН «100000000000»;
  • рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюватимуть;
  • інші дані та показники такої податкової накладної заповнюватимуть за правилами, визначеними Порядком № 1307.

Власне такі самі правила діяли й до 01.01.2020. Щоправда, вони були прописані в абз. 1 п. 12 Порядку № 1307 і не було уточнення про те, що інші дані та показники такої податкової накладної заповнюють за правилами, визначеними Порядком № 1307. Здавалося б, це уточнення — лише формальність. Але не у випадку з підсумковою податковою накладною.

Адже до 01.01.2020 номенклатуру в таких податкових накладних платники ПДВ заповнюють, керуючись роз’ясненнями податківців, які дозволяли групувати її за кодами УКТ ЗЕД для товарів і кодами ДКПП для послуг, а графи 4, 5, 6 та 7 не заповнюють (див. роз’яснення столичних податківців та роз’яснення з категорії 101.16 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Отже, з 01.01.2020 у підсумковій податковій накладній доведеться розписувати всю номенклатуру, а решту граф табличної частини податкової накладної заповнювати у загальному порядку. Наголошують на цьому й податківці (див. ІПК від 28.11.2019 р. № 1639/5/99-00-07-03-02-16/ІПК).

А що загрожує платникові за ігнорування нових вимог?

За помилки в підсумковій податковій накладній ПКУ не передбачає штраф, бо такий документ не видають покупцеві, і він не підтверджує податковий кредит. Однак не виключено, що з 01.01.2020 підсумкові податкові накладні, заповнені з порушенням вимог Порядку № 1307, система не пропускатиме до ЄРПН. А ось за нереєстрацію таких податкових накладних загрожує штраф за ст. 1201 ПКУ.

(п. 14 Порядку № 1307 в редакції наказу Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763)

Оновлені форма декларації з ПДВ та порядок її заповнення

Цього року платникам ПДВ під ялинку Мінфін поклав оновлені форму декларації з ПДВ і порядок її заповнення. Зміни набрали чинності з 01.01.2020 (п. 5 наказу Мінфіну від 20.11.2019 р. № 488).

Загалом новації стосуються відображення сум ПДВшних пільг у декларації з ПДВ. А саме: у новому розділі V1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (даліПорядок № 21), прописали порядок визначення та відображення сум ПДВ, не сплачених платником до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Результати такого розрахунку фіксуватимуть в оновленому додатку Д6 до декларації з ПДВ.

Водночас із 01.01.2020 втратив чинність Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2011 р. № 167.

Ґрунтовний коментар до цих змін читайте незабаром у газеті «Інтерактивна бухгалтерія».

(наказ Мінфіну України від 20.11.2019 р. № 488)

Продовжені та нові ПДВшні пільги

Нульовий ПДВ для організацій та підприємств осіб із інвалідністю

Продовжили на 5 років (строк дії — до 01.01.2025) право застосовувати нульову ставку ПДВ організаціями та підприємствами осіб з інвалідністю для операцій із постачання товарів та послуг, що виготовляють та поставляють безпосередньо такі підприємства та організації.

Ці зміни були внесені до п. 8 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю» від 05.12.2019 р. № 344-IX та запрацювали 25 грудня 2019 року.

Така преференція спрацьовує для підприємств й організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та є їх власністю, де одночасно виконуються дві умови:

1) кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50% середньооблікової кількості штатних працівників;

2) фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці, що належать до складу витрат виробництва.

При цьому безпосереднім вважають виготовлення товарів/послуг, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовують у виготовленні таких товарів, становить не менш як 8% продажної ціни таких виготовлених товарів.

Для застосування цієї пільги таким підприємствам й організаціям необхідно зареєструватися користувачем даної пільги в податковій. Тобто подати заяву про бажання отримати таку пільгу й одержати позитивне рішення вповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII.

(пп. 4 п. 1 Закону України від 05.12.2019 р. № 344-IX, зміни до п. 8 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ)

Експорт насіння свиріпи або ріпаку

Згідно з п. 63 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ тимчасово (з 01.01.2020 до 31.12.2021) звільняються від ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту насіння свиріпи чи ріпака (товарна позиція 1205 відповідно до УКТ ЗЕД).

Пільга не діє для сільгосппідприємств — виробників насіння свиріпи чи ріпака (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільгосппризначення, які перебувають у власності таких сільгосптоваровиробників або в їх постійному користуванні чи використовуються ними на правах оренди (суборенди) або емфітевзису.

Раніше до всього експорту свиріпи та ріпака застосовували нульову ставку ПДВ. Унаслідок цього експортери — платники ПДВ користувалися податковим кредитом й отримували бюджетне відшкодування за такими операціями.

Тепер, застосовуючи пільгу, експортери змушені компенсувати вхідний ПДВ шляхом нарахування ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 та/або п. 199.1 ПКУ. Тому про бюджетне відшкодування ПДВ із такої діяльності доведеться забути.

Отже, ця пільга не на руку ПДВшникам — експортерам свиріпи та ріпака.

(п. 63 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ)

Пільги, що припиняють дію

З 01.01.2020 контролюючі органи не розстрочуватимуть сплату ПДВ під час увезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікують за товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, перелік яких наведено в п. 65 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.

(п. 65 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ)

Акцизний податок, СЕАРП і СЕ

Вимоги щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ розпорядники акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 м3, зобов’язані не пізніше 01.01.2020 обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками й зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі.

Також згідно з п. 18 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01.01.2020 уводять у дію відповідальність, передбачену п. 1281.1 ПКУ за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, на якому розташовано резервуари, загальною місткістю до 1000 м3.

Схожі вимоги — щодо обладнання витратомірами-лічильниками, щоденного формування даних про добовий фактичний обсяг реалізованого пального, а також відповідальність — з 1 січня 2020 року застосовуватимуть до вітчизняних підприємств, на яких провадять діяльність із переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне) — п. 27 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Нагадаємо: п. 1281.1 ПКУ передбачено накладення штрафу в розмірі 20000 грн за кожен необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір — лічильник спирту етилового.

За повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого із зазначених вище порушень передбачено штраф у розмірі 50000 грн.

Крім того, 1 січня 2020 року набирає чинності п. 46 р. І Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII , який передбачає, що в р. VI «Акцизний податок» ПКУ з’явиться нова ст. 233, котра регулюватиме порядок зіставлення податківцями показників із СЕАРП та СЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального.

  Коментар до змін, унесених цим Законом до ПКУ в частині акцизного податку й адміністрування реалізації пального та спирту етилового, читайте тут.

Але найцікавіше, що під ялинку депутати ухвалили Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18.12.2019 р. № 391 (далі — Закон № 391). Як бачимо з проекту Закону № 391 , він відтерміновує запровадження частини вказаних вище норм.

  Станом на 28.12.2019 офіційний текст документа ще не оприлюднено. Щойно з’явиться офіційний текст, ми обов’язково детально розглянемо всі передбачені ним новації.

По-перше, уведення в дію ст. 233 (про зіставлення показників) відкладено на 1 квітня 2020 року.

По-друге, Закон № 391 передбачає, що в період із 1 квітня 2020 року по 1 липня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюватиметься в тестовому режимі.

По-третє, на 1 квітня 2020 року переноситься введення штрафу за п. 1281.1 ПКУ для розпорядників акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 м3.

По-четверте, розпорядників, які до 1 липня 2019 року не підпадали під визначення платника акцизного податку відповідно до п. 212.1 ПКУ (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також вітчизняні підприємства, на яких провадять діяльність із переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), звільнять від штрафу за п. 1281.1 ПКУ до 1 липня 2020 року.

Штрафи за неподання електронних документів до органів ДПС розпорядниками акцизних складів

Як установлено п. 1281.3 ПКУ, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до податкового органу електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального й обсяг обігу пального чи спирту етилового, призводить до накладення штрафу в розмірі 1000 грн за кожен неподаний електронний документ.

Згідно з п. 25 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми пункту запрацюють із 1 січня 2020 року. Утім, рятівним Законом № 391 знову ж таки передбачено певні поступки. Зважаючи на текст законопроекту до другого читання, до 1 квітня 2020 року розпорядників акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість котрих не перевищує 1000 м3, за неподання електронних документів не штрафуватимуть.

Штраф за зберігання пального без ліцензії

Згідно із ч. 22 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-BP до суб’єктів господарювання не застосовували сумнозвісний штраф у розмірі 500 тис. грн, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії. Як ви розумієте, з боєм курантів ця протекційна норма втратить чинність.

Утім, Законом № 391 мають відтермінувати застосування штрафу до 1 квітня 2020 року. Сподіваймося, незабаром Закон № 391 усе-таки набере чинності, а до того часу бізнес за відсутність ліцензії не штрафуватимуть.

Акцизний податок на тютюнові вироби

Як передбачено п. 17 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з 1 січня 2020 року на 20% зростають:

1) ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;

2) мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів.

Рентна плата

Протягом 2019 року до передбаченої п. 252.20 ПКУ ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди (8% від вартості видобутої корисної копалини) застосовували коефіцієнт 1,1. На 2020 рік відповідну норму не подовжили. Тож, починаючи зі звітності за 2020 рік, застосовувати вказаний коефіцієнт до ставки не потрібно.

ПДФО: нові правила оцінки нерухомості під час продажу з 2020 року

27.12.2019 набрали чинності окремі норми Закону, який ліквідує авторизовані електронні майданчики, де розміщували звіти про оцінку нерухомості. Адже досі внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку проводять суб’єкти оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.

Норми Закону запрацюють у декілька етапів і, звісно, передбачають передусім зміни до ПКУ в частині визначення розміру доходу від продажу нерухомості з метою оподаткування.

По-перше, уже із 27.12.2019 із ПКУ прибрали норми, які ідентифікували, що таке отримання, розміщення, передавання, унесення інформації з телекомунікаційних систем. Такі положення раніше дозволяли функціонувати самим авторизованим електронним майданчикам. Водночас зняли бар’єри для доступу до Єдиної бази даних звітів про оцінку решті авторизованим електронним майданчикам. Бо досі існуючі майданчики фактично штучно не допускали конкуренцію.

По-друге, Фонд держмайна з 31.01.2020 відключить усі авторизовані електронні майданчики від Єдиної бази даних звітів про оцінку та забезпечить роботу Єдиної бази даних звітів про оцінку з прямим, безперешкодним і безоплатним унесенням до неї суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) звітів про оцінку й інформації з них про вартість об’єктів нерухомості, а також безперешкодну та безоплатну перевірку нотаріусами факту реєстрації таких звітів у цій базі.

По-третє, до 01.02.2020 включно з метою застосування п. 172.3 ПКУ внесення, реєстрацію звітів про оцінку й інформації з них, а також перевірку реєстрації звітів про оцінку в Єдиній базі даних звітів про оцінку здійснюють прямо, безперешкодно та безоплатно суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі) та нотаріуси.

По-четверте, дохід від продажу об’єкта нерухомості визначатимуть виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче:

  • оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку
  • або ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Це передбачатиме оновлений п. 172.3 ПКУ. Він запрацює з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом держмайна рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 01.07.2020.

Оціночну вартість об’єкта нерухомості визначатимуть автоматично на підставі даних про об’єкт нерухомості, унесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуватимуть офіційними документами на такий об’єкт. За результатом такого визначення сформують довідку про оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

Якщо особа не погодилася з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, тоді вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача), який визначить ринкову вартість такого об’єкта.

Тоді суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) проведе оцінку та сформує звіт про оцінку, інформацію з якого внесе до Єдиної бази. Але зареєструють звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера за умови, якщо визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості перебуватиме в межах допустимого 25% цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які вже міститься в Єдиній базі.

Під час посвідчення правочинів із продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевірятиме:

  • зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер і дату формування цієї довідки
  • або реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звірятиме інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) і ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.

У разі продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізособами нотаріус посвідчуватиме відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або зареєстрованого звіту про оцінку, і документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та вноситиме до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

Проте у Фонду держмайна є час до 01.07.2020, аби забезпечити роботу у складі Єдиної бази даних звітів про оцінку модуля електронного визначення оціночної вартості, сервісу послуги електронного визначення оціночної вартості й автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.

(Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна» від 05.12.2019 р. № 354-IX)

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»