Сьогодні нікого вже не дивує, коли контрагент чи клієнт — іноземець. Навіть невеличкі підприємства можуть мати справи з нерезидентами, приміром, замовляти їм послуги чи орендувати у них щось. Тим паче, що іноземець може взаємодіяти з українським платником податків і безпосередньо на території України. І хоча з юридичного боку такі ділові відносини зазвичай не відрізняються від відносин із вітчизняними суб’єктами, фіскальний бік питання не є таким однозначним. Зокрема, для виплат на користь фізосіб-нерезидентів вітчизняне законодавство встановило особливі умови. Про них сьогодні й поговоримо.

Загальні правила оподаткування доходів нерезидентів

Механізм оподаткування доходів, які виплачують нерезидентам, прописано в п. 170.10 ПКУ. У пп. 170.10.1 сказано, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів. Однак при цьому потрібно лише врахувати особливості, визначені положеннями ПКУ для нерезидентів.

Отже, у загальному випадку фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, є платниками ПДФО (п. 162.1.2 ПКУ). Проте з кожного правила можуть бути винятки. Так і тут. Пункт 162.2 ПКУ передбачає, що не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені чинним міжнародним договором України. Ідеться про доходи, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Спецправила оподаткування доходів нерезидентів

Спеціальні умови і правила оподаткування доходів нерезидентів прописано в пп. пп. 170.10.2 – 170.10.5 ПКУ.

Ідеться про випадки, коли:

1) доходи з джерелом їх походження в Україні виплачує нерезиденту інший нерезидент;

2) іноземець набув статусу резидента України;

3) нерезиденту виплачують доходи від участі в гастрольних заходах;

4) доходи нерезиденту виплачує юрособа або самозайнята особа.

Отже, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачує нерезиденту інший нерезидент, то такі виплати слід робити на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлює НБУ. У цьому випадку такий банк-резидент є податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій із зазначеного рахунка.

Якщо ж доходи нерезидент виплачує нерезиденту готівкою або в негрошовій формі, то нерезидент, який отримує дохід, зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити (перерахувати) ПДФО до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні (пп. 170.10.2 ПКУ).

За передумови, що іноземець набув статус резидента України, він повинен подати річну податкову декларацію за результатами року, у якому це відбулося. У ній він повинен зазначити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 ПКУ).

Коли йдеться про оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах, то слід зважати, що під гастрольними заходами розуміють видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у т. ч. самостійних професійних колективів і виконавців сольних концертів. Оподатковують доходи нерезидентів від участі в гастрольних заходах податкові агенти.

До таких податкових агентів прирівнюються суб’єкти господарювання — концертні майданчики, з якими безпосередньо укладено договори оренди на провадження гастрольного заходу. Вони виконують функції податкових агентів у частині перевірки повноти і своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором із таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків (пп. 170.10.5 ПКУ).

Коли ж доходи з джерелом їх походження в Україні виплачує нерезиденту резидент-юрособа або самозайнята фізособа, то такі резиденти вважаються податковими агентами нерезидента щодо таких доходів.

При цьому пп. 170.10.3 ПКУ зобов’язує податкового агента під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, зазначати в договорі ставку податку, що застосовуватиметься до таких доходів.

Водночас зважайте: нараховувати й виплачувати нерезидентам дохід можна лише за умови, що вони мають індивідуальні податкові номери або відмітки в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. На цьому, до речі, наголошували податківці в роз’ясненні з категорії 103.25 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

З огляду на те, що малоймовірною виглядає поява в паспорті іноземця відмітки українських податківців про право здійснювати платежі за серією та номером цього документа, логічним є наявність індивідуального податкового номера у такого нерезидента. Тож перед виплатою, а ще краще — до початку договірних чи інших відносин поцікавтеся наявністю відповідного номера.

А зараз зупинимося на порядку оподаткування й відображення у звітності найбільш поширених виплат фізособам-нерезидентам.