Властивість грошей змінювати свою вартість у часі є основною причиною здійснення процедури дисконтування. Остання ж передбачає приведення майбутньої вартості грошей до їх поточного (теперішнього) аналогу. Донедавна операція дисконтування стосувалась, головно, тих підприємств, що складають звітність за МСФЗ, оскільки ці стандарти більш закцентовані на застосуванні справедливої вартості. Суб’єкти ж П(С)БО-звітності переважно могли цілком законно уникати дисконтування — вітчизняні стандарти дозволяли це через певну суперечливість норм та недомовки. Утім, на хвилі нових законодавчих змін операція дисконтування довгострокової заборгованості та найважливіший її етап — визначення оптимальної ставки дисконту, стають нагальною потребою для широкого кола суб’єктів.

Визначення ставки: чому актуально?

Донедавна у вітчизняних облікових стандартах були певні протиріччя. Так, П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і П(С)БО 11 «Зобов’язання», прийняті відповідно у 1999 та 2000 роках на базі актуальних на той час мінфінівських приписів, вимагали дисконтувати лише ту частину довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, на яку відбувається нарахування відсотків. Натомість П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» дещо пізніше ввібрав у себе актуальну практику МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» й формально передбачив дисконтування (оцінку за амортизованою собівартістю) усіх без винятку фінансових зобов’язань. Користуючись цими протиріччями, деякі підприємства прописували в обліковій політиці посилання на П(С)БО 10 і П(С)БО 11 та не дисконтували окремі види довгострокової безвідсоткової заборгованості (зокрема, безвідсоткові позики видані й отримані). А коли навіть і виникали суперечки з податковими органами з цього питання, то цілком об’єктивно підприємства доводили, що ця позиція має право на життя з відповідними посиланнями на положення облікової політики та зазначених стандартів.

На сьогодні наказ Мінфіну України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 16.09.2019 р. № 379 (далі — наказ № 379) частково усунув згадані протиріччя, унісши зміни до П(С)БО 10 і П(С)БО 11 (таблиця 1).

Таблиця 1

Наслідки змін до П(С)БО 10 та П(С)БО 11

Заборгованість

Стандарт

До змін

Після змін

Що змінилось

Дебіторська

П(С)БО 10

(п. 12)

Довгострокову дебіторську заборгованість, на яку нараховують відсотки, відображають у балансі за їхньою теперішньою вартістю

Довгострокову дебіторську заборгованість відображають у балансі за її теперішньою вартістю

Дисконтуванню підлягає будь-яка довгострокова дебіторська заборгованість

Кредиторська

П(С)БО 11

(п. 10 у попередній редакції, п. 9)

Довгострокові зобов’язання, на які нараховують відсотки, відображають у балансі за їхньою теперішньою вартістю

Довгострокові зобов’язання відображають у балансі за їхньою теперішньою вартістю

Дисконтуванню підлягають будь-які довгострокові зобов’язання

Процедура дисконтування: акцент на ставку відсотка