Наш працівник звільнився в останній робочий день березня 2019 року. Цього самого дня підприємство визначило остаточну суму розрахунку із працівником, сплатило з неї податки та планувало перерахувати на картку працівника. Однак стався технічний збій та, як наслідок, з екс-працівником розрахувалися з невеличким запізненням — 02.04.2019.
Чи повинні ми виплатити працівникові середній заробіток за дні затримки й інші компенсаційні виплати? Якщо так, то як їх розрахувати? Чи потрібно індексувати середній заробіток, а також як цю виплату оподатковувати й відображати в обліку та звітності? Чи буде штраф за таке порушення?
Наслідки несвоєчасної виплати в разі звільнення
У разі несвоєчасної виплати належних звільненому працівникові коштів роботодавець має виплатити йому середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Про таку відповідальність роботодавця зазначено у ст. 117 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Проте з’ясуймо, чи зобов’язаний роботодавець виплачувати середній заробіток в описаному випадку.
Якщо звернутися до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, то в її п. 3.9 прописано, що суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку в разі звільнення, не входять до фонду оплати праці.
Отже, така виплата не є зарплатою. Це щось на кшталт «неустойки», яку має виплатити роботодавець. А чи завжди він має виплачувати таку «неустойку»? Ми вважаємо — ні. Пояснімо.
Це — не зарплатна виплата, і за її стягненням працівник має звернутися до суду протягом 3 місяців, як того вимагає ч. 1 ст. 233 КЗпП. Своєю чергою, доки належні суми заробітку не виплачені звільненому працівникові, строк для звернення екс-працівника до суду не розпочинається (див., скажімо, рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. у справі № 1-5/2012).
Відповідні 3 місяці відраховують із моменту, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що роботодавець фактично розрахувався з ним.
Зважаючи на це, як на нас, якщо працівник не звернувся протягом указаного строку до суду, роботодавцеві вже не загрожуватиме примусове стягнення, якщо він не виплатить середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного звільнення. Підтверджує наш висновок і судова практика — див. постанову Верховного Суду від 24.06.2015 р. у справі № 6-116цс15.