(коментар до листа Мінфіну України від 12.09.2019 р. № 35210-01-2/22847)

Необґрунтована та відверто фіскальна політика Мінфіну, яка полягає у забороні МСФЗ-звітуючим компаніям розраховувати податкову амортизацію щодо виробничих основних засобів (далі — ОЗ), які тимчасово знаходяться на консервації, модернізації, добудові, дообладнанні та реконструкції (див. лист Мінфіну України від 22.04.2019 р. № 11210-09-63/11170) , вочевидь дає свої плоди.

Її наслідком виявилися не лише численні ІПК з аналогічними судженнями (скажімо, ІПК ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), а й індивідуальні податкові консультації з висновками на кшталт:

«Тобто, на період тимчасового невикористання виробничих основних засобів та відсутності їх експлуатації (корисного використання), амортизація на такі основні засоби не нараховується» (див. ІПК ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Причому в запиті, якщо ми правильно розуміємо, ішлося про виробничі ОЗ, які, хоча тимчасово й не використовують, проте не виводили з експлуатації.

Дійсно, з позицією фіскальних органів щодо призупинення податкової амортизації можна погодитися у випадках, коли П(С)БОшник переводить виробничі ОЗ на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання або консервацію. Адже в таких випадках бухамортизацію на ОЗ не нараховують згідно з п.п. 23, 29 П(С)БО 7 «Основні засоби».

Утім, для інших ситуацій, наприклад, коли це робить МСФЗшник, або ж коли взагалі йдеться про звичайний ремонт або тимчасовий ситуативний простій ОЗ підприємства, вона здається надто дивною.

Занепокоєні платники, своєю чергою, почали активно цікавитися у чиновників, чому саме «період перебування основного засобу на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні, консервації не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу» згідно з МСФЗ?

Та й як за такого підходу взагалі визначати цей ключовий амортпоказник, наприклад, якщо підприємство використовує певні ОЗ позмінно, лише 5 днів на тиждень, вахтовим методом або у сезонному виробництві.

Тож, Мінфін змушений маневрувати, видаючи ось такі роз’яснення.

Загалом нічого нового держметодологи бухобліку не повідомляють, цитуючи відомі норми національних нормативів бухобліку. Але ми все ж акцентуймо увагу на двох тезах, які висновуються зі згаданого листа. А також принагідно ознайомимо вас із вельми цікавою судовою практикою щодо цього питання.