Доволі часто в експедиторів — платників єдиного податку виникає питання: у дохід мають входити лише суми винагороди чи й транзитні суми? Якщо експедитор не виділяє замовнику в документах окремо суму винагороди, то чи може він до власного доходу віднести не всю виручку за послуги, а лише чисту суму (тобто за мінусом «транзитних»)? Як розраховувати доходний ліміт для перебування на єдиному податку — з транзитними сумами чи лише за винагородою? Що кажуть контролери? Про це — у нашій консультації
Дохід експедитора-єдинника за ПКУ
Згідно з п. 292.4 ПКУ «у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)».
Тому вагомо, що є винагородою в єдинника-експедитора.
Якщо експедитор лише ОРГАНІЗОВУЄ перевезення, тобто є посередником, то його винагорода — це плата за такі посередницькі послуги, а плата третім особам до його доходу не потрапляє. Адже до плати експедитора не належать витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), які сплачують під час виконання договору транспортного експедирування (ст.ст. 10, 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV).
Тобто за посередницької схеми роботи, коли експедитор організовує перевезення, окремо виділяють:
- винагороду експедитора — це його плата за надані послуги з організації перевезення;
- компенсацію витрат на організацію перевезення (зокрема й відшкодування витрат на послуги третіх осіб) — це транзитні суми, і до винагороди експедитора вони не належать.
Відповідно, такі «транзитні» суми до доходу єдинника-експедитора не потрапляють.
Податківці дотримуються такої самої думки (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.01.2016 р. № 348/П/26-15-12-02-14).
Узагальнимо: до доходу платника єдиного податку потрапляє сума винагороди за транспортно-експедиторські послуги. А ось транзитні кошти до доходу не потрапляють.
Проте є один нюанс — що вважати транзитними сумами? Адже їх нормативного визначення немає. На нашу думку, це — суми, які компенсує замовник задля виконання договору, та право власності на такі кошти до експедитора не переходить.
Наведімо одне з показових рішень суду:
«…у разі надання суб’єктом господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, послуг транспортного експедирування, доходом є лише сума його винагороди як повіреного (агента), в той час як кошти, що надійшли йому під звіт на виконання умов такого договору (витрати на оплату послуг інших осіб на виконання цих договорів) до доходу не зараховуються».
(постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 р. у справі № 823/688/18)
Своєю чергою, суд завважив: договором транспортного експедирування «передбачено, що сума, яка підлягає сплаті позивачу включає як безпосередню винагороду позивача, так і понесені позивачем «витрати на перевезення» та «документально підтверджені витрати» (р. 4 договорів: «Розрахунки за договором»).
Таким чином, кошти, які надходили позивачу на його рахунок від клієнтів <…> включали як винагороду позивача (кошти за організацію та забезпечення транспортування), так і транзитні кошти (витрати на оплату послуг інших осіб на виконання договорів транспортного експедирування).
Фактичність понесених позивачем транзитних витрат на виконання цих договорів підтверджується копіями рахунків на оплату та рахунків-фактур, виставлених позивачу суб’єктами господарювання, що залучалися ним до виконання договору транспортного експедирування (перевізниками)».
Отже, важливо, як у договорі прописано визначення винагороди експедитора.