(коментар до наказу Мінфіну України від 16.09.2019 р. № 379 (далі — Наказ № 379) набирає чинності з дня його офіційного опублікування, станом на 28.10.2019 не опубліковано)

Ось і дочекалися П(С)БОшники. Мінфін затвердив «дисконтувальні» зміни до національних П(С)БО, які ще на етапі проекту активно обговорювалися у соціальних мережах та наробили чимало галасу серед бухгалтерської спільноти.

Сутність головних поправок

Держметодологи вирішили відкоригувати правила бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань і довгострокової дебіторської заборгованості щодо визнання відповідних статей у балансі за їх теперішньою, тобто дисконтованою вартістю.

Нині такими питаннями опікуються п. 10 П(С)БО 11 «Зобов’язання» й абз. 2 п. 12 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Порівняймо поточну та майбутню редакції цих норм (див. таблицю).

Таблиця

Норма П(С)БО

Поточна редакція

Редакція з урахуванням змін

Пункт 10 П(С)БО 11

Довгострокові зобов’язання, на які нараховують відсотки, відображають у балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов’язання

Довгострокові зобов’язання відображають у балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов’язання

Абз. 2 п. 12 П(С)БО 10

Довгострокову дебіторську заборгованість, на яку нараховують проценти, відображають у балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості й умов її погашення

Довгострокову дебіторську заборгованість відображають у балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості й умов її погашення

Як бачимо, Мінфін фактично закріплює в профільних П(С)БО 10 та П(С)БО 11, що вся довгострокова дебіторська заборгованість (а не лише на яку нараховують проценти) та всі довгострокові зобов’язання (а не лише на які нараховують відсотки) мають бути відображені в балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Ми вважаємо, що йдеться саме про фінансові (грошові) довгострокові дебіторки та зобов’язання, за якими передбачаються майбутні платежі. Щодо інших (нефінансових) дебіторок і зобов’язань, дисконтування (облік за теперішньою вартістю) застосовуватися не повинно, оскільки така процедура ґрунтується на теорії вартості грошей у часі.