За якими путівками діє різниця з податку на прибуток? Коли вона працює — на дату відпочинку чи компенсації? Як відобразити в декларації?
Відповіді на ці запитання — у матеріалі

Кому може загрожувати різниця за путівками

Про різницю за путівками зазначено в пп. 140.5.10 ПКУ (діє з 01.01.2018 завдяки Закону від 07.12.2017 р. № 2245-VIII), а точніше — у р. ІІІ ПКУ.

Своєю чергою, від різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів) можуть відмовитися платники податку на прибуток, у яких за останній рік бухгалтерський дохід не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ). Про прийняте рішення вони роблять відмітку в декларації з податку на прибуток.

Решта платників податку на прибуток зобов’язані використовувати різниці під час визначення бази оподаткування. Це, зокрема, ті платники, які:

  • мають бухдохід за останній рік понад 20 млн грн;
  • мають будохід за останній рік не більш ніж 20 млн грн, але не скористалися правом відмови від різниць із р. ІІІ ПКУ.

Тож, відповідно, їм, можливо, доведеться коригувати свій бухфінрезультат до оподаткування на «путівкову» різницю. Говоримо «можливо», бо не всіх путівок стосується така різниця, та й не в усіх випадках діє.

Яка умова застосування різниці за путівками

Платники податку на прибуток, які використовують різниці з р. ІІІ ПКУ, збільшують бухфінрезультат до оподаткування на суму повної або часткової компенсації раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, якщо таку компенсацію згідно з ПКУ не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи — платника ПДФО (абз. 2 пп. 140.5.10 ПКУ).

Фактично логіка така: якщо вартість путівки не обкладали ПДФО, то вона збільшує бухфінрезультат. Повторімося — це актуально лише для тих, хто використовує різниці з р. ІІІ ПКУ.

Які путівки, надані роботодавцем, не обкладають ПДФО?

Не обкладають ПДФО вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у т.ч. на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надає його роботодавець — платник податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) раз на календарний рік, за умови, якщо вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року (абз. 2 пп. 165.1.35 ПКУ).

Детально про це ми розповідали у статті «Путівки за рахунок підприємства».

Узагальнимо. Не обкладають ПДФО вартість путівок (знижку на них), якщо одночасно виконуються такі умови:

1) путівку надано на відпочинок, оздоровлення, лікування (у т.ч. реабілітацію осіб з інвалідністю) на території України;

2) путівку надано працівнику підприємства та/або членам його сім’ї першого ступеня споріднення (члени сім’ї першого ступеня споріднення — батьки, чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені, пп. 14.1.263 ПКУ);

3) роботодавець, що надає путівку, є платником податку на прибуток;

4) путівку надають раз на календарний рік (тобто пільгова безПДФОшна путівка може бути надана лише раз на рік);

5) вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінзарплат станом на 1 січня. Для 2019 року — 20865 грн (4173 грн х 5). Розрахунок беруть на одну особу (див. ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. № 931/6/99-99-13-01-01-15/ІПК). Якщо вартість путівки або знижки перевищує зазначену суму, то оподатковують усю суму, а не перевищення (див. відповідь 4 в ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. № 931/6/99-99-13-01-01-15/ІПК).

Отже, від обкладення ПДФО звільнено путівки, надані роботодавцем, за виконання згаданих вище умов.

До прикладу. Якщо роботодавець надав путівку для відпочинку, оздоровлення за кордоном, то звільнення не діє, та її обкладають ПДФО. Відповідно — різниці з податку на прибуток за такою путівкою не буде, адже її вартість обкладають ПДФО — на її вартість не треба збільшувати бухфінрезультат до оподаткування.