(коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 р. № 129-IX, далі — Закон № 129)

Зміни набирають чинності 19.04.2020
(за винятком деяких норм)

Сьогодні ми пропонуємо ознайомитися з головними новаціями, які приніс нам Закон № 129. Загалом вони полягають у:
— поступовому поширенні обов’язку застосовувати РРО на підприємців — єдинників груп 2–4;
— запровадженні механізму виплати так званого кешбеку — винагороди споживачам, які поскаржилися на порушення суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО. Така процедура, на думку законодавця, має мотивувати покупців контролювати дотримання платниками податків вимог законодавства до здійснення розрахункових операцій.
Такі поправки до ПКУ кореспондують із відповідними нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. № 128-IX (далі — Закон № 128), які ми також не оминемо увагою. А про інші важливі РРО-зміни розповімо в одному з найближчих номерів

РРО для підприємців — єдинників груп 2–4

Станом натепер п. 296.10 ПКУ дозволяє не застосовувати РРО платникам єдиного податку:

  • 1 групи;
  • 2–4 груп (фізичним особам — підприємцям) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн .

 У разі перевищення платником єдиного податку 2–4 групи (фізичною особою — підприємцем) у календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку (п. 296.10 ПКУ).

Своєю чергою, не обійшлося й без винятків. Під таке РРО-звільнення не потрапляють єдинники, які реалізують:

  • технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Зокрема, вони зобов’язані застосовувати РРО у загальновстановленому порядку.

Ці правила підкріплені й п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон про РРО).

У нинішньому вигляді ця норма (п. 296.10 ПКУ) працюватиме аж до 19.04.2020 (дата набрання чинності Законом № 129, за винятком його деяких норм).

Із зазначеної дати в п. 296.10 ПКУ зафіксують, що РРО та/або програмні РРО не застосовуватимуть лише платники єдиного податку 1 групи.

Водночас для фізосіб — єдинників 2–4 груп передбачили «перехідний період» — до 01.01.2021, протягом якого їм дозволено не застосовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обраного виду діяльності, але за умови, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищуватиме 1 млн грн. Утім, традиційно під винятки потрапили окремі види діяльності, здійснення яких автоматично змушує таких підприємців-єдинників застосовувати РРО. Відповідну «перехідну» норму внесуть до п. 53 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ.

А наразі узагальнимо відповідні вимоги до застосування РРО та/або програмних РРО фізособами-єдинниками в таблиці.