Передусім згадаймо, що філія — відокремлений підрозділ юрособи, який розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Таке визначення містить ч. 1 ст. 95 ЦКУ та ч. 4 ст. 64 ГКУ. Тобто філії не є юрособами.

Своєю чергою, роботодавець — юрособа (підприємство, установа, організація) або ФОП, яка в межах трудових відносин використовує працю фізосіб (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» від 22.06.2012 р. № 5026-VI).

Тим часом трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або вповноваженим ним органом (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

Тож, трудові відносини виникають між юрособою (головним підприємством, установою чи організацією) і найманим працівником, а не між філією та працівником.

Керівник юрособи може вповноважувати керівника її філії приймати й звільняти працівників, формувати штатний розпис, затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку, вести кадрову документацію філії тощо. Усе це прописують у Положенні про філії. Зокрема, які розділи містить останнє, читайте у статті «Положення про філію: головне».

Усе викладене вище обумовлює й особливості прийняття/звільнення працівників філії та решту кадрових аспектів.

Водночас у Положенні про філію можуть закріплювати право керівника філії:

  • затверджувати самостійно або за погодженням із головним підприємством положення про функціональні структурні підрозділи, посадові інструкції працівників, штатний розпис;
  • відповідно до умов колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про преміювання працівників головного підприємства та в межах фонду оплати праці філії встановлювати працівникам філії конкретні розміри тарифних ставок і посадових окладів, доплат, надбавок, премій;
  • приймати і звільняти з роботи працівників філії.

Саме про цей випадок наразі й поговоримо, розглянувши кожен з етапів прийняття на роботу та звільнення працівника.

Заява, трудовий договір і наказ про прийняття на роботу