Незважаючи на те що правила трансфертного ціноутворення (далі — ТЦУ) діють в Україні вже майже шість років, питання щодо вибору методу ТЦУ досі доволі поширені. Чому? Відповідь очевидна — оскільки розділ документації з ТЦУ, який містить економічний та порівняльний аналізи, є одним із найголовніших. Саме цей розділ установлює відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» та яким чином визначається така відповідність. Саме цей розділ є приводом для більшості податкових спорів із боку контролюючих органів і відкритих судових справ.
Отже, економічний аналіз, а саме вибір методу ТЦУ, є визначальним етапом під час підготовки документації з ТЦУ. Також слід пам’ятати, що обрати й визначити метод ТЦУ щодо кожної контрольованої операції необхідно до моменту подання звіту про контрольовані операції, оскільки він має містити інформацію щодо методу
Податковий кодекс України (далі — ПКУ) передбачає вичерпний перелік методів ТЦУ, які може бути використано для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Також ПКУ передбачає певну ієрархію/пріоритетність методів, якої необхідно дотримуватися під час вибору методу, а саме:
1) метод порівняльної неконтрольованої ціни (далі — ПНЦ);
2) метод ціни перепродажу та метод «витрати плюс»;
3) метод чистого прибутку та метод розподілення прибутку.
Отже, ПКУ передбачає всього п’ять методів. Найпоширенішим із них є метод чистого прибутку із застосуванням інформації із зовнішніх джерел. Однак, для того щоб платник податків мав змогу обґрунтовано його використовувати, необхідно спочатку проаналізувати інші методи, які є пріоритетнішими.
Принагідно зауважимо: ПКУ передбачає критерії, за якими необхідно обирати метод ТЦУ. Обраний метод має бути найбільш доцільним до фактів і обставин здійснення контрольованої операції.
Найбільш доцільний метод ТЦУ обирають з урахуванням таких критеріїв:
- відповідність характеру контрольованої операції, що визначають на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції;
- наявність повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу;
- ступінь зіставності між контрольованими й неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися задля усунення розбіжностей між такими операціями.
Тож, розгляньмо найпоширеніші ситуації, коли доцільно застосовувати кожен із методів.
Метод ПНЦ