Газета № 175 / 2019

До редакції надійшло питання такого змісту: «Наше підприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) виявило крадіжку декількох малоцінних необоротних матеріальних активів (вартістю до 6000 грн) та малоцінних швидкозношуваних предметів (ваги, болгарка, свердла тощо). Як відобразити таку подію в бухобліку? Які податкові наслідки?».
Оскільки ситуація доволі поширена, ми вирішили присвятити їй окремий матеріал

Документальне оформлення

У разі якщо підприємство виявило крадіжку малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) або малоцінних швидкозношуваних предметів (далі — МШП), то вже на день встановлення такого факту необхідно провести інвентаризацію. Її обсяги визначає керівник підприємства .

Щодо організації та документування цієї процедури читайте наші публікації:

 Див. п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, й абз. 5 п. 7 р. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879.

На підставі документів, оформлених за результатами інвентаризації, підприємство списує викрадені активи з балансу (див. статтю «Ліквідація основних засобів: документальне оформлення й облік. Частина І»). Списати МНМА (у бухгалтерському сенсі — основні засоби) можна за допомогою:

  • типової форми № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів», затвердженої наказом Мінстату від 29.12.1995 р. № 352,

або

  • типової форми «Акт списання основних засобів (часткової ліквідації)», затвердженої наказом Мінфіну України від 13.09.2016 р. № 818.

Своєю чергою, для списання МШП призначена типова форма МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів», затверджена наказом Мінстату від 22.05.1996 р. № 145.

Також доведеться поміркувати над необхідністю оцінки розміру збитків від розкрадання матеріальних цінностей , зважаючи на який винна особа (якщо її встановлять) відшкодовуватиме підприємству втрати (див. публікацію «Розраховуємо збитки від крадіжки та нестачі»).

 Див. п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.

Оскільки крадіжка майна — кримінальне правопорушення, підприємству (в особі керівника) для встановлення винних осіб доцільно звернутися до поліції із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення та витребувати документ, що підтверджує її прийняття й реєстрацію (ст.ст. 55, 60 Кримінального процесуального кодексу України). Хіба що за винятком ситуації, коли порушником виявився працівник підприємства (наприклад, матеріально відповідальна особа), який визнав свою провину та погодився добровільно відшкодувати підприємству вартість втраченого майна. У таких випадках керівництво має самостійно визначитися з необхідністю залучення правоохоронних органів.

Бухгалтерський облік