Перевірки Держпраці: що змінив новий Порядок

(коментар до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823, далі — Порядок № 823)

Чинний із 30.08.2019

Із 14.05.2019 завдяки постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі № 826/8917/17 скасована постанова КМУ від 26.04.2017 р. № 295, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Саме порушення регуляторних процедур під час погодження та прийняття Постанови № 295 стали визначальними, аби визнати її нечинною. Про це читайте у статті «Суд скасував Порядок перевірок Держпраці: наслідки для роботодавців».

А ось цього разу Уряд учинив аналогічно — затвердив новий Порядок № 823 без необхідного погодження від ДРС, а також не взяв до уваги тих зауважень, які раніше мали місце до вже скасованого Порядку № 295.

Що ж нового роботодавцям підготував Порядок № 823?

Підстави для перевірок

У п. 2 Порядку № 823 знову зазначено, що заходи держконтролю за додержанням законодавства про працю здійснюють у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. І це при тому, що ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877) узагалі не містить таких видів контролю, а натомість указує на підстави для здійснення планових і позапланових заходів контролю.

Щодо підстав для інспекційних відвідувань, то вони істотно не змінилися. Зокрема, їх перелік див. у п. 5 Порядку № 823.

Своєю чергою, уточнили, що підставою для інспекційного відвідування може слугувати повідомлення посадових осіб органів держнагляду (контролю), правоохоронних органів, якщо вони виявили під час виконання своїх повноважень ознаки порушень законодавства про працю, але тільки у частині неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

До того ж дещо перетасували перелік інформації від держорганів, які можуть слугувати підставою для інспекційного відвідування:

1) прибрали: відомості від ДФС про роботодавців, які мають заборгованість із ЄСВ у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

2) скоригували: дані з ПФУ про роботодавців, які нараховують зарплату 30 і більше відсоткам працівників у розмірі, меншому за мінімальну. Раніше таку відсоткову межу не вказували.

Тим часом інспекційні відвідування мають проводитися лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин, якщо Держпраці отримало інформацію:

• від ДПС та її територіальних органів про:
  • невідповідність кількості працівників обсягам виробництва (виконаним роботам, наданим послугам) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
  • факти порушення законодавства про працю, виявлені під час виконання повноважень;
• від ПФУ та його територіальних органів про:
  • фізосіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного роботодавця понад рік;
  • роботодавців, у яких 30 і більше відсотків фізосіб працюють на умовах ЦПД.

Загалом перелік підстав для візиту інспектора праці збільшився, і до нього включено такі з них:

• за дорученням Прем’єр-міністра України;
• за зверненням Уповноваженого ВРУ з прав людини;
• за запитом народного депутата;
• у разі невиконання вимог припису.

Права інспекторів праці

Про них зазначено в п. 11 Порядку № 823. Змін тут мало, але певні уточнення все ж є.

Інспектори праці мають право наодинці чи в присутності свідків ставити іншим особам, які володіють необхідною інформацією, запитання щодо законодавства про працю, отримувати на них усні та/або письмові пояснення. Раніше у цій позиції згадувалися лише керівники та/або працівники об’єкта відвідування.

Також уточнили, що інспектори праці цілком мають право отримувати не лише від органів державної влади, а й від об’єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для контрольного заходу.

Не обійшлося й без уточнення, що перевіряючим надають доступ до всіх видів приміщень.

Під час підготовки до перевірки інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди перевірці, може одержати інформацію та/або документи щодо предмета перевірки, а також шляхом аналізу наявної (загальнодоступної) інформації — про стан додержання законодавства про працю. Раніше до джерел такої інформації належали об’єкт відвідування, держоргани, яких наразі чомусь звідти прибрали.

Направлення на перевірку

Як відомо, посадова особа органу держнагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на проведення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати держнагляд (контроль) суб’єкта господарювання. Їх пред’являють керівнику суб’єкта господарювання — юрособи, її відокремленого підрозділу чи вповноваженій ним особі (ФОПу або вповноваженій ним особі) перед початком держнагляду (контролю). Саме такі вимоги прописані у ч. 5 ст. 7 Закону № 877.

Проте у скасованому Порядку № 295 згадувалося лише про службове посвідчення та його відсутність як підставу для недопуску перевіряючих. Нарешті в новому Порядку № 823 виправили цю прогалину.

Нині передбачено, що на вимогу об’єкта відвідування або вповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на інспекційне відвідування та вносить запис про нього до відповідного журналу реєстрації (за його наявності) перед наданням акта для підпису (п. 9, пп. 2 п. 14 Порядку № 823).

Проте такий акт не був затверджений. Натомість Мінсоцполітики наказом від 18.08.2017 р. № 1338 визначило форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юрособи (фізособи), яка використовує найману працю. Тобто затвердили форми актів, приписів і постанов про накладання штрафів замість того, аби визначити уніфіковану форму акта на підставі Закону № 877.

У новоспеченому Порядку № 823 прописали, що не допускати до перевірки можна, коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування. Таким чином нібито «легалізували» уже затверджену форму акта, але ця норма знову не відповідає Закону № 877.

Строки перевірок

По-перше, раніше для суб’єктів мікро- та малого підприємництва були установлені менші строки контрольних заходів — 2 робочих дні. А нині для всіх тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не має перевищувати 10 робочих днів (п. 10 Порядку № 823).

По-друге, строк для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування розпочинається з дня, наступного за днем надання об’єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

По-третє, уточнили: якщо перевищено визначений п. 10 Порядку № 823 максимальний строк здійснення контрольного заходу, тоді об’єкт відвідування має право вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пп. 4 п. 14 Порядку № 823).

Запис перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки

Інспекторам праці дозволили фіксувати всі інспекційні відвідування, а не лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (пп. 6 п. 11 Порядку № 823). Аналогічні дії мають право проводити також представники об’єкта відвідування (пп. 12 п. 14 Порядку № 823).

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, долучають до акта в паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляють номер і дату складення акта, а про долучення таких матеріалів роблять відмітку в акті (п. 22 Порядку № 823).

Акт перевірки

Знову маємо декілька змін.

По-перше, якщо не надано документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилають копію акта про неможливість проведення інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування та письмову вимогуіз зазначенням строку надання документів (п. 18 Порядку № 823).

По-друге, зауваження до акта може надавати об’єкт відвідування не пізніше 3 робочих днів із дня, що настає за днем підписання акта (п. 21 Порядку № 823).

Виконання припису та накладання штрафів

Позитивним є те, що одночасно з винесеним приписом уживатимуть заходів чи накладатимуть штраф (незалежно від факту усунення виявлених порушень під час перевірки), якщо будуть факти використання праці неоформлених працівників. Раніше сюди потрапляли також несвоєчасна та не в повному обсязі виплата зарплати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці. Однак не зрозуміло, як виконати припис про усунення порушення з несвоєчасною виплатою зарплати. Адже втрачений час уже не повернеш.

Щодо строків уточнено: припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені, відповідно, у 10-денний та 1-денний строк із дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

Якщо подано в установлений строк скаргу, то вона тимчасово припиняє виконання припису чи вимоги інспектора праці. На час її розгляду інспекційне відвідування або невиїзне інспектування призупиняють.

Стан виконання припису перевіряють після закінчення вказаного в ньому строку виконання.

Якщо об’єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводитимуть інспекційне відвідування або невиїзне інспектування з підстави, наведеної у пп. 11 п. 5 Порядку № 823.

Два примірники акта й припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилатимуть об’єктові відвідування за адресою, указаною в ЄДР, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

Об’єкт відвідування зобов’язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом 7 робочих днів із дня, що настає за днем відправлення об’єкту відвідування, підписаного примірника акта і припису складатимуть акт про відмову від підпису у 2 примірниках, один із яких надсилатимуть об’єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення.