Чи повинен суб’єкт господарювання, який уклав із фізичною особою договір суперфіцію (право користування земельною ділянкою для забудови), уносити в бюджет плату за землю?
Випадки укладення договору суперфіцію трапляються нечасто, однак таке практикують, і не останнім у цій ситуації буде питання оподаткування. Спробуймо розібратися.
Суперфіцій — це право забудови земельної ділянки. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки й особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 413 ЦКУ та 1021 ЗКУ).
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту. До того ж таке право може підлягати відчуженню або переданню в порядку спадкування, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 1021 ЗКУ.
Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не має перевищувати 50 років.
Укладання договорів про надання права користування земельною ділянкою для забудови здійснюють відповідно до ЦКУ з урахуванням вимог ЗКУ. Своєю чергою, випадки, за яких припиняють право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), передбачені ч. 6 ст. 1021 ЗКУ.
При цьому суперфіцій має низку особливостей, а саме:
- відсутня типова форма договору;
- платежі за таким договором не є податками згідно з ПКУ;
- розірвання договору в разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років поспіль (п. 4 ч. 1 ст. 416 ЦКУ);
- можливість втрати земельної ділянки для власника по завершенню будівництва (ст. 417 ЦКУ);
- виникнення права власності на збудоване приміщення безпосередньо у землекористувача, якій власник передав ділянку за договором суперфіцію (ч. 2 ст. 415 ЦКУ).
Право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Отже, право суперфіцію необхідно зареєструвати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.