Доволі часто підприємства здійснюють щодо власних авто (основних засобів) заходи, які відрізняються від звичного техобслуговування або ремонту. Наприклад, установлюють на них різноманітні охоронні сигналізації, сучасні засоби зв’язку чи обладнання для роботи на газовому паливі.
Також трапляються випадки більш кардинального переобладнання транспортних засобів, яке призводить, скажімо, до зміни призначення або параметрів їх конструкції (зокрема, замінюють чи встановлюють кабіни, кузови, спеціальне обладнання й агрегати).
У таких ситуаціях бухгалтер опиняється перед обліком відповідних видатків. Допоможемо йому із цим питанням. Тим часом зосередимося на поліпшенні авто із залученням підрядника (підприємства-резидента, яке може кваліфіковано виконувати відповідні роботи) й облікових вимогах П(С)БО

Ідентифікація поліпшення

Маючи справу з подібними видатками, підприємству необхідно визначитися з їх економічними наслідками, адже саме від цього залежить бухгалтерський облік.

Зокрема, якщо витрати здійснюють для підтримання об’єкта основних засобів (далі — ОЗ) у робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) й одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, їх включають до складу витрат (п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Розлогіше про облік таких витрат читайте у статті «Техобслуговування авто: як відображати витрати» (№ 159/2019).

Якщо ж ідеться про витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта ОЗ, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від його використання, вони збільшують первісну вартість відповідного об’єкта (у нашому випадку — автомобіля). На це вказує п. 14 П(С)БО 7.

Серед прикладів можливих поліпшень ОЗ П(С)БО 7 називає модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання та реконструкцію.

Своєю чергою, поліпшення не обмежені лише такими прикладами. Загалом, на нашу думку, назва заходу не відіграє особливої ролі для бухобліку, важливі наслідки понесених витрат, тобто — чи матиме місце збільшення очікуваних економвигід від об’єкта.

При цьому Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561 (далі — Методрекомендації № 561), у п. 31 уточнюють: вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об’єкта ОЗ, включають до капітальних інвестицій із майбутнім збільшенням первісної вартості ОЗ. І справді, П(С)БО 7 визначає капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, зокрема, як витрати на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення, які збільшують первісну (переоцінену) вартість об’єктів матеріальних необоротних активів, що здійснює підприємство.

До того ж Методрекомендації № 561 надають певні критерії для ідентифікації капіталізовуваних поліпшень ОЗ. Мовимо про зростання внаслідок відповідних витрат:

  • очікуваного строку корисного використання об’єкта;
  • кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яку виробляє (надає) цей об’єкт.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об’єкта ОЗ із метою подовження строку його корисної експлуатації чи збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) упровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.