Підприємство веде облік за П(С)БО. Керівництво вирішило змінити метод нарахування амортизації на основні засоби з виробничого на прямолінійний. Що потрібно взяти до уваги в бухобліку та чи слід уносити зміни до наказу про облікову політику?
Аргументація зміни методу амортизації
Згідно з п. 28 П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство самостійно обирає метод амортизації об’єкта основних засобів (далі — ОЗ), беручи до уваги очікуваний спосіб отримання економічних вигід від його використання. При цьому метод амортизації переглядають у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від використання об’єкта ОЗ.
Із практичної точки зору це означає, що підприємству доцільно належним чином аргументувати зміну методу амортизації. Нова амортизаційна методологія має адекватніше відображати очікуваний спосіб отримання економічних вигід від використання об’єкта ОЗ.
Наприклад, у теорії виробничий метод амортизації доцільно використовувати для ОЗ, знос яких переважно залежить від інтенсивності їх використання, або для ОЗ, що можуть самостійно виготовляти визначений обсяг продукції. Утім, вітчизняні реалії оподаткування перетворили такий метод на справжнього «вигнанця». Адже пп. 138.3.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) забороняє застосовувати виробничий метод для розрахунку т.зв. податкової амортизації. Тому платники податку на прибуток, які ведуть облік податкових різниць і зважуються на застосування такого методу в бухобліку, опиняються у справжній методологічній халепі, щойно справа доходить до обліку податкового.
А от прямолінійний метод амортизації зазвичай застосовують для тих об’єктів ОЗ, які протягом усього строку експлуатації рівномірно генерують надходження економвигід на підприємство. Саме його здебільшого й використовують підприємства на практиці.
Зміна облікових оцінок чи облікової політики
У п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635 (далі — Методрекомендації № 635), рекомендовано визначати в розпорядчому документі про облікову політику підприємства, зокрема, і «методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів».
Тому якщо підприємство в наказі про облікову політику зафіксувало методи амортизації, обрані ним для певних груп ОЗ, а нині вирішило змінити застосовувану амортметодологію, йому доведеться відкоригувати такий наказ. Як це зробити, ми розповідали у статті «Наказ про облікову політику: усе до ладу» (№ 7/2019).
Тим часом, незважаючи на такі настанови Методрекомендацій № 635, як на нас, зміна методу амортизації — це зміна облікової оцінки, а не облікової політики підприємства.