Аби нівелювати частину податкового кредиту, що припадає на товари/послуги й необоротні активи, які використовують у пільговій та/або негосподарській діяльності, платники ПДВ зобов’язані нараховувати так звані компенсуючі податкові зобов’язання (далі — ПЗ) за п.п. 198.5 і 199.1 ПКУ. Фіксують такі ПЗ у зведених податкових накладних (далі — ПН) із кодом ознаки «1» або «2» відповідно.
У яких випадках слід коригувати компенсуючі ПЗ, як правильно заповнити при цьому розрахунки коригування (далі — РК) і де у ПДВ-звітності «осідають» суми таких коригувань — читайте в нашій статті

Коли коригують компенсуючі ПЗ

Насамперед перелічимо випадки, коли слід коригувати компенсуючі ПЗ. Їх проводять у разі:

  • зміни напряму використання товарів/послуг, за якими раніше були нараховані компенсуючі ПЗ, а нині платник ПДВ починає їх використовувати в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності (п. 198.5 ПКУ);
  • проведення річного перерахунку ПДВ за п. 199.3 ПКУ;
  • коригування податкового кредиту, який було нівельовано нарахуванням компенсуючих ПЗ (див. роз’яснення з категорії 101.16 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua));
  • виправлення сумових помилок у зведених ПН, які містять компенсуючі ПЗ (див. роз’яснення з категорії 101.15 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

Як заповнити РК до зведеної ПН

Про правила заповнення зведених ПН і РК до них читайте у статті «Зведені податкові накладні та розрахунки коригування до них: хто та коли складає, як заповнити й відкоригувати» (№ 256/2018).

Пригадаймо: у таких зведених ПН замість номенклатури вписують окремими рядками дати складання та порядкові номери вхідних ПН, що містять товари/послуги, необоротні активи, за якими платник нараховує компенсуючі ПЗ.

РК на зміну призначення товарів/послуг

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної ПН, складеної за п. 198.5 ПКУ, платник ПДВ починає надалі використовувати товари/послуги в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, то він може скласти РК до цієї ПН.