(коментар до листа Мінсоцполітики від 12.02.2019 р. № 2963/0/2-19/52)
Суть питання. Умови оплати праці в бюджетній сфері передбачають правило округлення розміру посадового окладу, який визначають розрахунково. Мовимо передусім про вимогу абзацу 3 примітки 1 у додатку 1 до Постанови № 1298, якою затверджена ЄТС для бюджетної сфери. Зокрема, абз. 3 передбачає такий алгоритм:
1) посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами ЄТС визначають, перемноживши оклад (ставку) працівника 1 т.р. на відповідний тарифний коефіцієнт;
2) якщо посадовий оклад (тарифна ставка) визначені в гривнях із копійками, тоді цифри до 0,5 відкидають, а від 0,5 і вище — округлюють до 1 грн.
Округлювати також треба отримані розрахунково посадові оклади в держорганах. Адже в примітках до схем посадових окладів працівників із додатків до постанови КМУ від 18.01.2017 р. № 15 прописані такі вимоги: посадові оклади на посадах держслужби визначають, перемноживши мінімальний розмір посадового окладу групи 9 на відповідний коефіцієнт. І коли посадовий оклад визначено в гривнях із копійками, тоді цифри до 4,99 відкидають, а від 5 і вище — округлюють до 10 грн (окрім мінімального розміру посадового окладу групи 9).
Своєю чергою, виникає питання: а як бути з тими працівниками, що працюють на умовах неповного робочого часу й отримують 0,25, 0,5 або 0,75 ставки? Чи діють у такому разі правила округлення посадових окладів?
Позиція Мінсоцполітики. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу (0,1, 0,25, 0,50, 0,99 ставки), тоді його роботу оплачують виходячи з окладу (тарифної ставки) і фактично відпрацьованого робочого часу. Саме цього вимагає ст. 56 КЗпП. Натомість законодавство не передбачає округлювати копійки до гривні під час визначення розміру посадового окладу за роботу на неповну ставку.
Коментар. Здавалося б, проблема виникла на рівному місці. Вимога до закруглення існує вже багато років, та й працівників приймають на неповну ставку доволі часто, то чому ж саме зараз повернулися до такого питання.