У платників ПДВ доволі часто виникає таке питання: чи можна скласти й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) розрахунок коригування (далі — РК), якщо операція з постачання товарів/послуг або оплати авансу (перша подія), за якою склали податкову накладну, «старша» за 1095 днів?
І це зовсім не прояв теоретичної цікавості. Адже у випадку зміни компенсації вартості товарів/послуг формально саме РК слугує підставою для відповідного коригування податкових зобов’язань (далі — ПЗ) постачальником і податкового кредиту (далі — ПК) покупцем (п. 192.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).
Наприклад, підприємство сплатило понад 3 роки тому аванс за товари/послуги, за яким відобразило ПК на підставі зареєстрованої податкової накладної, а зараз йому повертають такий аванс або ж постачають відповідні товари/послуги, але вже за переглянутою (відкоригованою) ціною.
Або ж підприємство понад 3 роки тому відвантажило товар, нарахувало ПЗ із ПДВ та зареєструвало податкову накладну, а зараз йому повертають цей товар або оплачують його, але вже за відкоригованою ціною. Трапляються й менш поширені випадки, коли поза 3-річним строком повертають не лише товар, а й оплату за нього.
Тож, ситуації можуть бути різними. І їх нюанс полягає в тому, що загалом не йдеться про закінчення 3-річного цивільного строку позовної давності та списання на цій підставі відповідних боргів. По-перше, такий строк міг просто не минути. По-друге, сторони могли не застосовувати його, а переглянути умови договору, та належним чином виконати взяті на себе зобов’язання.
То як же діяти продавцеві та покупцеві в таких нестандартних випадках?
Розгляньмо нормативні вимоги та відповідну роз’яснювальну практику

Що говорить нормативна база

Оскільки в подібних ситуаціях зобов’язання сторін за договором вони виконують за обопільною згодою, на наш погляд, некоректно мовити про застосування 3-річного цивільного строку позовної давності (статті 256–268 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ). Також недоречно апелювати й до «податкового» строку давності у 1095 днів, передбаченого ст. 102 ПКУ. Адже остання регулює зовсім інші випадки, та не може бути застосована до операцій із повернення товару чи авансових оплат, а також до перегляду ціни товарів (послуг).

Ба більше, не обмежує строки для здійснення відповідних коригувань ПЗ та ПК і спеціальна ст. 192 ПКУ, яка визначає порядок складання та реєстрації РК, зокрема, у випадках перегляду цін на поставлені товари (послуги), повернення товарів та попередньої оплати.

Єдину нормативну засторогу, яка торкається строків реєстрації РК, знаходимо в п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі — Порядок № 1246). Згідно з ним РК до податкової накладної, яка складена до 01.02.2015 та не підлягала реєстрації відповідно до п. 11 підрозділу 2 розд. XX ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої податкової накладної. Для цього постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складання з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та РК.

Тому коли платник надсилав на реєстрацію податкову накладну, «старшу» за 1095 днів, й одночасно РК до неї, фіскали відмовляли в реєстрації, посилаючись на Порядок № 1246, а саме на відсутність у ЄРПН відомостей, що містяться в коригованій податковій накладній (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 804/2033/16).

Утім, це окрема історія, що стосується саме «старих» податкових накладних, які до початку тотальної реєстрації всіх податкових накладних не підлягали реєстрації в ЄРПН унаслідок недосягнення суми ПДВ, передбаченої п. 11 підрозділу 2 розд. XX ПКУ.

На замітку

У категорії 101.16 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) податківці надали роз’яснення щодо строків реєстрації податкових накладних і РК до них:

«Платник податку, за умови дотримання вимог, передбачених Податковим кодексом України, має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, складеної починаючи з 01 липня 2015 року протягом 1095 календарних днів з дати їх складання».

Підсумуймо: загалом податкове законодавство не містить жодної заборони складати й реєструвати РК до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, з дати складення якої минуло понад 1095 днів. Тож, формально платники ПДВ повинні мати право складати й реєструвати РК до таких податкових накладних.

Але яка думка щодо цього в податківців?