Нинішню статтю ми присвятили передусім суб’єктам господарювання, які з 01.07.2019 стали чи планують стати платниками акцизного податку у зв’язку з провадженням діяльності зі зберігання та реалізації пального. Своєю чергою, ми докладно проаналізували: кому обов’язково потрібно реєструвати стаціонарні паливні акцизні склади (далі — АС) і яким чином відбувається така реєстрація
Що таке паливний АС і коли його потрібно реєструвати
Потрібне нам визначення нескладно віднайти у пп. 14.1.6 ПКУ, зокрема:
- АС — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник АС провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Ви напевне звернули увагу, що у визначенні фігурує поняття «розпорядник акцизного складу». Його наведено у пп. 14.1.224 ПКУ:
- розпорядник АС — суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на АС і має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до АС.
Поєднуючи наведені вище визначення, нескладно дійти такого висновку: якщо суб’єкт господарювання згідно з ПКУ має приміщення або територію, яка вважається АС, він автоматично, будучи власником або користувачем (орендарем) такого приміщення/території, стає розпорядником АС. Тож, з метою ідентифікації АС поняття «розпорядник акцизного складу» нам у пригоді не стане.
Тому рухаймося далі та з’ясовуймо, що входить до зберігання та реалізації пального.
Зберігання пального. Цей термін в ПКУ не згадано. Але, як передбачено п. 5.3 ПКУ, терміни, що застосовуються в ПКУ, але не визначаються ним, слід використовувати у значенні, установленому іншими законами. Потрібне нам визначення наведено у ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-BP, а саме:
- зберігання пального — діяльність зі зберігання пального (власного чи отриманого від інших осіб) зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Як бачимо, зберігання у цьому випадку слід розглядати не лише в контексті надання послуг іншим суб’єктам господарювання, а значно ширше: є пальне у місткості — отже, зберігається, навіть якщо перебуває у власності підприємства.
Реалізація пального згідно з пп. 14.1.212 ПКУ включає будь-які операції з фізичного передання (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності чи без такого переходу, за плату (компенсацію) або без такої плати на митній території України з АС/пересувного АС:
- до АС/пересувного АС;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Тобто під реалізацію потрапляють не тільки операції, за яких переходить право власності на пальне, але й щодо переміщення його в межах підприємства.