(коментар до наказу Мінфіну України від 31.05.2019 р. № 226)

Мінфін ухвалив низку очікуваних змін до своїх нормативно-правових актів, які стосуються фінансової звітності й бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва. Головні нововведення полягають в уточненні категорій підприємств, для яких установлюється скорочена за показниками фінансова звітність, чіткому закріпленні для них права вибору між скороченою та повною фінзвітністю, а також у відображенні малими підприємствами в балансі нематеріальних активів, як того вимагає Директива ЄС № 2013/34/ЄС. Поправки запрацюють, щойно згаданий наказ буде офіційно опубліковано. Але поки що — станом на 19.07.2019 — цього не відбулося. Стисло проаналізуймо головні новації для «малюків»

«Малюки» можуть обирати між скороченою та повною фінзвітністю

П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» перейменують у НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Оновлений стандарт серед іншого враховуватиме сучасну бухоблікову класифікацію підприємств, передбачену Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік), і регламентуватиме зміст, форму та порядок заповнення:

  • Фінансової звітності малого підприємства у складі добре відомих Балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), наведених у додатку 1 до НП(С)БО 25 (далі — Фінзвіт малого підприємства);
  • Фінансової звітності мікропідприємства, яка включає Баланс (форма № 1-мс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-мс), наведені в додатку 2 до НП(С)БО 25 (далі — Фінзвіт мікропідприємства).

Згідно з поправками Фінзвіт малого підприємства призначено для:

  • малих підприємств, що визнані такими відповідно до Закону про бухоблік (далі — малі підприємства) (крім тих, яким податковим законодавством надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат, — мають на увазі юросіб — єдинників групи 3, див. абз. 3 п. 44.2, пп. 3 п. 291.4, пп. 296.1.3. Податкового кодексу України, далі — ПКУ);
  • представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Фінзвіт мікропідприємств складають:

  • мікропідприємства, які визнані такими відповідно до Закону про бухоблік (далі — мікропідприємства);
  • підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат згідно з податковим законодавством, тобто юрособи — єдинники групи 3;
  • непідприємницькі товариства.

Утім, як і раніше, норми НП(С)БО 25 та відповідну спрощену фінзвітність не можуть застосовувати підприємства, які згідно із законодавством складають фінзвітність за МСФЗ. Вони використовують повноформатну фінзвітність, передбачену НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

На замітку

Детально з класифікаційними критеріями підприємств із метою бухобліку можна ознайомитися у статті «Мікро-, малі, середні та великі підприємства: нові критерії розподілу та його вплив» газети № 13/2018. Хто подає фінзвітність за МСФЗ, читайте в газеті № 9/2019.

Своєю чергою, для всіх перелічених вище суб’єктів звітування — мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності й підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, — закріпили право вибору.

За загальним правилом вони складають скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати, передбачену НП(С)БО 25. Водночас їм нададуть право самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, передбаченими НП(С)БО 1. Таку опцію чітко пропишуть у п. 2 р. ІІ НП(С)БО 1. Тож фактично Мінфін легітимізує подекуди існуючу й нині практику подання «малюками» не скороченої, а загальної фінзвітності.