Працівникам бухгалтерії нерідко доводиться виконувати трудові обов’язки в позаробочий час. У підсумку вони працюють понад нормальну тривалість робочого часу, установлену для такої категорії працівників (40 годин на тиждень). Чи дає це підстави для надання додаткової відпустки за ненормований робочий день? Якщо так, то якої тривалості? Чи передбачено доплату за ненормований робочий день?
ВІДПОВІДЬ: Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, працівникам із ненормованим робочим днем надають щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 7 к.дн.
Конкретну тривалість відпустки (у межах 7 к.дн.) визначають у колективному договорі за кожним видом робіт, професій та посад чи в трудовому договорі. Якщо на підприємстві колективний договір не укладено, а трудові відносини оформлюють на підставі заяви працівника та наказу керівника (без оформлення трудового договору як окремого документа) вважаємо за можливе тривалість відпустки за ненормований робочий день встановити наказом по підприємству.
Ключовим є питання: чи можна поширювати режим ненормованого робочого дня на бухгалтерів?
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який установлюють для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.
За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу, і таку роботу не вважають надурочною. Міру праці в даному випадку визначають не лише тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків та обсягом виконаних робіт, тобто навантаженням (див. п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.1997 р. № 7, далі — Рекомендації № 7).
Як передбачено п. 5 Рекомендацій № 7, ненормований робочий день на підприємствах можуть застосовувати для:
- осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
- осіб, робочий час яких за характером роботи поділяють на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
- осіб, які розподіляють час для роботи на власний розсуд.