Чи обов’язково підприємству затверджувати положення про відрядження? Чи потрібно платити працівнику зарплату за дні відрядження, що припадають на вихідні (святкові, неробочі) дні та в якому розмірі? Нараховувати зарплату за дні вильоту та прильоту, що припадають на вихідні (святкові, неробочі) дні, чи досить надати інший день відпочинку?

ВІДПОВІДЬ: Усі ці запитання виникають якраз через те, що на підприємстві не затверджено положення про відрядження. Тому воно обов’язково має бути на кожному підприємстві.

З 11.04.2011 на госпрозрахункові підприємства не поширюється дія положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59 (даліІнструкція № 59). Саме в ній прописано особливості компенсації роботи у вихідні (зокрема, коли працівника спеціально відряджено для роботи у вихідний, а також якщо він вибуває у відрядження чи прибуває з нього у вихідний день).

Якщо працівника спеціально відряджено для роботи у вихідні або святкові (неробочі) дні, компенсацію за таку роботу виплачують відповідно до чинного законодавства (п. 9 розд. І Інструкції № 59). Госпрозрахунковим же підприємствам надано право самостійно вирішувати всі ці питання, дотримуючись вимог КЗпП.

Підвищена оплата за роботу у вихідний у відрядженні

Відповідно до ст. 107 КЗпП підприємства зобов’язані оплачувати роботу в підвищеному розмірі (надавати інший день відпочинку) тільки за вихідні, у які працівника спеціально було направлено у відрядження для виконання роботи. Це треба зазначити в наказі про направлення у відрядження (а також визначити в ньому спосіб компенсації роботи у вихідний).

Оплату за роботу у вихідний провадять за правилами ст. 107 КЗпП (ч. 2 ст. 72 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 107 КЗпП роботу у вихідний, святковий і неробочий день необхідно оплачувати в подвійному розмірі:

1) відрядникам ─ за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, у розмірі подвійної годинної чи денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад:

  • у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад ─ якщо роботу у святковий/неробочий день здійснено в межах місячної норми робочого часу;
  • у розмірі подвійної годинної чи денної ставки понад оклад ─ якщо роботу здійснено понад місячну норму.

Отже, дні відрядження (які є вихідними за графіком), у які працівника спеціально відряджають для роботи, треба оплачувати згідно зі ст. 107 КЗпП в розмірі: