Наша компанія півроку (із січня по червень) користувалася торговою маркою нерезидента безкоштовно (ліцензійного договору не було й оплати роялті, відповідно, також).
Зараз ми уклали ліцензійний договір, і сплачуватимемо роялті за користування торговою маркою (без переходу права власності) з липня.
Які податкові наслідки можуть виникнути за період безкоштовного користування об’єктом інтелектуальної власності (торговою маркою)? Що з податком на прибуток і ПДВ — чи є ризики?
ВІДПОВІДЬ: На жаль, як із податку на прибуток, так і з ПДВ можуть бути негативні податкові наслідки. А саме: з податку на прибуток — визнання доходу (принаймні, так вважають податківці), з ПДВ — нарахування податкових зобов’язань за такими безоплатними «послугами». Пояснімо.
Податок на прибуток
Базу оподаткування податком на прибуток визначають виходячи з бухфінрезультату плюс/мінус різниці (пп. 134.1.1 ПКУ). Від різниць із р. ІІІ ПКУ можуть відмовитися платники, у яких бухгалтерський дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ).
Зауважимо: безоплатне використання торгової марки не призведе до виникнення різниць за роялті з пп. 140.5.6 і пп. 140.5.7 ПКУ. Адже такі різниці стосуються суми «витрат по нарахуванню роялті». Під час безоплатного користування торговою маркою витрат не виникає. Тож, різниці ми «відсікли».
Отже, з податку на прибуток усе буде як у бухобліку. А в бухобліку безоплатне використання торгової марки не зумовить виникнення доходу (жодним чином не відображається на рахунках, окрім хіба що позабалансового обліку торгової марки, яку використовують). Тобто ані доходу, ані витрат за такою операцією не виникає.
Аби переконати вас у цьому, нагадаємо, що дохід виникає в разі збільшення активів або зменшення зобов’язань (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»), а під час безоплатного використання ані збільшення активів, ані зменшення зобов’язань немає. Своєю чергою, право власності на торгову марку до підприємства не переходить, тобто мовимо лише про безоплатне користування, актив не утворюється.
Податкове визначення доходу зі ст. 14 ПКУ (а саме — пп. 14.1.54 та пп. 14.1.55) відрізняється від бухгалтерського — у згаданих підпунктах ПКУ прописано про дохід із джерел походження з України та з-за кордону, а також згадано, зокрема, про подарунки. Проте щодо податку на прибуток відштовхуються від бухфінрезультата, а для його визначення діють бухгалтерські правила та визначення, а не податкові. Тобто важливо, чи в бухобліку виникає дохід від безоплатного користування. Як ми зазначили вище — не виникає.
Проте в податківців інший підхід (на жаль, його й суд підтримав). Зокрема, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 р. у справі № 826/6155/17 суд підтримав донарахування контролюючим органом податкових зобов’язань із податку на прибуток за операціями з безоплатного користування платником податків торговими марками (уже за періоди дії редакції ПКУ після 1 січня 2015 року).