Акцизний склад власника пального після 01.07.2019: кому потрібен і як зареєструвати

Уже незабаром, з 01.07.2019, серед осіб, які реалізують пальне згідно з пп. 14.1.212 ПКУ, опиняться ті, хто використовує пальне для власного споживання. А отже, на таких суб’єктів господарювання поширюється обов’язок до вказаної дати зареєструватися платниками акцизу та зареєструвати місця зберігання пального — акцизні склади (п. 22 підрозділу 5 р. ХХ ПКУ). Далі ми докладно розповімо, хто саме отримає статус розпорядника акцизного складу та які дії потрібно вчинити

Кого вважатимуть «розпорядником акцизного складу»

З 01.07.2019 у термінологічній ст. 14 ПКУ запрацює низка нових і викладених у новій редакції тлумачень, пов’язаних із перезапуском системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Серед них — «акцизний склад» (пп. 14.1.6 ПКУ), «акцизний склад пересувний» (пп. 14.1.6¹ ПКУ), «реалізація пального» (пп. 14.1.212 ПКУ), «розпорядник акцизного складу» (пп. 14.1.224 ПКУ) тощо.

На жаль, законодавець для пояснення одних термінів використовує термінологію з інших, що неабияк заважає зробити остаточні висновки. Це наочно демонструє відповідь податківців на запитання — «Чи вважається з 01.07.2019 суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання особою, яка реалізує пальне?», розміщена в категорії 116.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua). На думку контролерів, «суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання, вважається особою, що реалізує пальне, за умови, що є розпорядником акцизного складу».

Проте якщо почати з’ясовувати, хто саме є розпорядником, то виявиться, що така особа має реалізовувати пальне у широкому тлумаченні пп. 14.1.212 ПКУ, яке включає і власне споживання. У підсумку отримуємо замкнене коло.

Аби розрубати гордіїв вузол, у низці роз’яснень податківці згадують про перелік об’єктів, які парламентарі наказали не вважати акцизним складом. Зокрема, згідно з пп. 14.1.6 ПКУ у загальному випадку  приміщення (територію) не вважають акцизним складом, якщо одночасно:

• у ньому (на ній) розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна місткість яких не перевищує 200 куб. м;
• суб’єкт господарювання — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії);
• суб’єкт господарювання використовує пальне лише для потреб власного споживання чи промислової переробки та не здійснює операцій із реалізації та зберігання пального іншим особам.

В іншій відповіді з категорії 116.11 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) податківці зазначають:

«…у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб’єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам».

У деяких податкових консультаціях контролери наголошують: якщо особа планує отримати у 2019 році від постачальників понад 1000 куб. м пального, то з 01.07.2019 вона мусить зареєструватися платником паливного акцизу та зареєструвати місця зберігання пального як акцизні склади (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 11.05.2019 р. № 2082/6/99-99-12-02-02-15/ІПК). Тобто така особа буде розпорядником акцизного складу.

Особа має декілька паливних складів: скільки реєструвати акцизних складів

Як ми зазначили вище, акцизним складом у пп. 14.1.6 ПКУ називають приміщення або територію. Чи потрібно реєструвати як окремий склад кожну цистерну чи ємність? У декількох роз’ясненнях податківці пов’язують окремий акцизний склад із певною поштовою адресою.

Наприклад, таку вказівку містить ІПК ОВПП ДФС від 22.04.2019 р. № 1736/ІПК/28-10-27-01-11:

«…резервуари, призначені для зберігання пального, які розташовані за різними адресами, є окремими акцизними складами в розумінні Кодексу та Постанови № 891».

Отже, декілька ємностей для зберігання пального, які розташовані за однією поштовою адресою, вважатимуть одним акцизним складом.

Такий висновок вплине на ідентифікацію акцизного складу за одним із критеріїв — загальною місткістю ємностей. Якщо загальна місткість баків або цистерн для зберігання за однією адресою перевищує 200 куб. м, це автоматично означає обов’язок зареєструватися платником паливного акцизу та зареєструвати акцизний склад, навіть незважаючи на заплановані обсяги отримання пального.

Як реєструють стаціонарний акцизний склад

За звичайних обставин, щоб стати платниками акцизного податку з реалізації пального, суб’єкти господарювання мають подати до податкової служби за основним місцем реєстрації заяву в електронному вигляді. Строк такого подання — не пізніше ніж за 3 дні до початку здійснення реалізації пального.

Однак для реєстрації потрібно подати до податкової заяву, форму якої доручили визначити Мінфіну (п. 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 р. № 408, далі — Порядок № 408). Проект відповідного наказу, розміщений для громадського обговорення в другій половині квітня, згідно з повідомленням ДФСУ станом на 31.05.2019 проходив процедуру погодження центральними органами виконавчої влади. Відповідно, нині формально виконати вимоги неможливо — усі чекають на підзаконний норматив.

Утім, судячи з усього, чекати залишається недовго, адже в щойно згаданому повідомленні контролери заспокоїли майбутніх платників акцизу, зазначаючи:

«…суб’єкти господарювання, згідно з нормами Кодексу, які наберуть чинності з 1 липня 2019 року, будуть мати можливість до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року».

Одночасно з реєстрацією платником паливного акцизу відбуватиметься також реєстрація акцизних складів такого платника (п. 6 Порядку № 408), тобто подавати окремі документи для первинної реєстрації акцизних складів не доведеться. Проте, як заповнювати заяву для одночасної реєстрації платником акцизу й акцизних складів, нині не зрозуміло: проектом наказу, яким має бути затверджена відповідна форма заяви, інструкції щодо її заповнення не передбачено. Тож, сподіваймося, що податківці встигнуть оперативно роз’яснити ці нюанси, аби пришвидшити реєстрацію та мінімізувати формальні відмови.

Як реєструють пересувні акцизні склади

Автобензовози та залізничні цистерни з пальним також стануть акцизними складами — пересувними (пп. 14.1.6¹ ПКУ). Однак їх не треба реєструвати попередньо. Такі транспортні засоби отримуватимуть статус пересувного акцизного складу після реєстрації акцизної накладної, у якій наводитимуть інформацію про пересувний акцизний склад. Ба більше: якщо пальне в одному транспортному засобі належатиме декільком власникам, такий транспортний засіб вважатимуть окремим пересувним акцизним складом для кожного з власників пального (п. 14 Порядку № 408). Крім того, якщо право власності на пальне передаватимуть іншій особі, то змінюватиметься й розпорядник такого пересувного акцизного складу.

Наразі про відсутність можливості зареєструвати наперед пересувний акцизний склад контролери безпосередньо зазначили в ІПК ДФСУ від 11.04.2019 р. № 1559/6/99-9-12-02-02-15/ІПК — у ній мовили про імпорт пального залізницею. Власникові пального повідомили: спочатку він має скласти й зареєструвати акцизну накладну на підставі митної декларації, і лише після цього його пальне зможе «мандрувати» країною до пункту призначення.

Статус зареєстрованого пересувного акцизного складу транспортний засіб утрачатиме, коли одночасно буде виконано дві умови (п. 15 Порядку № 408):

1) зареєстровані всі примірники акцизних накладних (другі примірники акцизних накладних, складених у двох примірниках, або перші примірники акцизних накладних, складених в одному примірнику), у яких транспортний засіб було зазначено як акцизний склад пересувний;

2) дорівнюють нулю обсяги пального чи спирту етилового, які обліковуються в розрізі такого акцизного складу пересувного у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Чи треба встановлювати лічильники на акцизному складі

Розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі — Єдиний держреєстр) у такі строки (п. 12 підрозділу 5 р. XX ПКУ):

• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. м, — не пізніше 01.07.2019;
• акцизний склад, де розташовано резервуари загальною місткістю від 1000 до 20000 куб. м, — не пізніше 01.10.2019;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. м, — не пізніше 01.01.2020.

Резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники реєструють у Єдиному держреєстрі на підставі Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри . Довідку подають окремо щодо кожного акцизного складу (див. також ІПК ДФСУ від 27.02.2019 р. № 725/6/99-99-15-03-03-15/ІПК).

Завважимо: витратоміри, рівнеміри й резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та пройти повірку і/або оцінку відповідності (п. 8 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку, затвердженого постановою КМУ від 22.11.2017 р. № 891). Водночас щодо запитання про організації, які здійснюють повірку, податківці радять звертатися до Наукового метрологічного центру – Національного наукового центру «Інститут метрології», а також Міністерства енергетики та вугільної промисловості України й Нафтогазової асоціації України (див. ІПК ДФСУ від 20.11.2018 р. № 4897/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, від 05.03.2019 р. № 883/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, від 24.05.2019 р. № 2367/6/99-99-12-01-04-15/ІПК).

Не обладнувати витратомірами- та рівнемірами-лічильниками дозволено акцизні склади, на яких здійснюють винятково зберігання та реалізацію пального, яке отримують та реалізують лише у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу (пп. 230.1.2 ПКУ).

Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, у які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого й реалізованого пального в розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального подають до податкової служби не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою (пп. 230.1.3 ПКУ).