(коментар до листа Мінсоцполітики від 22.04.2019 р. № 82/0/22-19/133)
Суть питання:
Як визначити день звільнення в разі прогулу працівника без поважної причини?
Позиція Мінсоцполітики
Однією з підстав для припинення трудового договору, укладеного на невизначений чи визначений строк, є прогул без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Прогулом вважається, зокрема, відсутність на роботі понад 3 годин протягом робочого дня (сумарно за день).
Звільнення за прогул без поважних причин є одним із заходів стягнення за порушення трудової дисципліни. Порядок застосування дисциплінарних стягнень власником або вповноваженим ним органом (далі — роботодавець) визначено ст. 149 КЗпП. Але, перш ніж застосувати дисциплінарне стягнення, роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП). Це обов’язок роботодавця.
Якщо працівник відмовився їх надавати, про це складається відповідний акт, який підтверджує виконання роботодавцем його обов’язку.
Строки застосування дисциплінарного стягнення визначені ст. 148 КЗпП:
- його можна застосувати власником безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця із дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці;
- дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців із дня вчинення проступку.
Отже, власник або вповноважений ним орган по закінченню 6 місяців із дня вчинення дисциплінарного проступку (прогулу) утрачає право на застосовування дисциплінарного стягнення.
Для розірвання трудового договору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець повинен:
- отримати пояснення від працівника, який учинив прогул без поважних причин;
- погодити звільнення з виборним органом (профспілковим представником) первинної профспілки, членом якої є працівник (ч. 1 ст. 43 КЗпП). Якщо профспілки на підприємстві немає, погодження не потрібне (ч. 1 ст. 431 КЗпП);
- розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць із дня одержання згоди профспілки (ч. 8 ст. 43 КЗпП).
На думку Мінсоцполітики, днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він учинив прогул, за умови, якщо після його вчинення працівник більше не виходив на роботу.
У день звільнення працівника роботодавець зобов’язаний видати працівникові:
- належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП (ст. 47 цього Кодексу);
- копію наказу про звільнення з роботи, оскільки розірвання трудового договору відбулося з ініціативи роботодавця.
Коментар редакції