Незабаром новорічно-різдвяні свята. Однак не кожне підприємство може дозволити собі не працювати — хоча б у черговому режимі. Як оформлювати й чи оплачувати такі чергування?

Що таке «чергування»

Насамперед визначимося: що ж таке «чергування» та які обов’язки повинен виконувати працівник, залучений до нього?

Питання чергувань регулює лише постанова Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1954 р. № 233 (даліПостанова № 233 ). Іншого нормативного підґрунтя для чергування працівників наразі немає. Це також підтверджує Мінпраці в листі від 02.04.2010 р. № 89/13/116-10.

 Цей нормативний акт законодавства СРСР зберігає чинність на території України відповідно до постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12.09.1991 р. № 1545-XII, якою встановлено, що до ухвалення відповідних актів законодавства на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР щодо питань, не врегульованих законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать Конституції та законам України.

Чергуванням вважається перебування працівника на підприємстві (в установі, організації) за розпорядженням адміністрації до початку чи після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові дні як відповідального за порядок і для оперативного вирішення невідкладних питань, не пов’язаних із трудовими обов’язками цього працівника, а також для передання інформації.

Варто відрізняти чергування від залучення працівників до роботи в понаднормовий або нічний час, у вихідні чи святкові дні. Адже в останньому випадку працівників залучають до роботи, обумовленої трудовим договором, у виняткових ситуаціях, передбачених КЗпП, з оплатою за ст.ст. 106–108 КЗпП.

Залучення працівників до чергування також може здійснюватися лише у виняткових випадках і за погодженням із профспілкою (п. 1 Постанови № 233). Утім перелік виняткових випадків чинним законодавством України не визначений, отже, доцільно прописати їх у колдоговорі.

Умови залучення працівників до чергувань та компенсація за чергування