Новий порядок реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно

Вероніка ОРЛОВА, податковий консультант газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Нарікання на недосконалість вітчизняного законодавства лунають чи не щодня. Та значну їх частину слід віднести до недоліків нормотворчої техніки. Ось конкретний приклад. Існує певна галузь регулювання (державна реєстрація прав на нерухоме майно). Парламент приймає профільний закон із цього приводу (Закон про реєстрацію). Переконавшись у його недосконалості, кілька разів уносить до нього зміни, відкладає його набрання чинності, переписує наново та знову вносить зміни. Та й за вісім з половиною років такої «законотворчості» парламенту не вистачило (бажання, часу, фаху, вміння — непотрібне викреслити), аби врегулювати процедуру реєстрації самим законом. Тому в Законі про реєстрацію законодавці передбачили повноваження Уряду затвердити більш конкретну процедуру.

Укрдержреєстр чітко зазначив, що в такому випадку потрібно реєструвати право оренди на новий термін. Прокоментуємо деякі особливості реєстрації права оренди, які Укрдержреєстр оминув увагою.

Підприємство придбало нерухомість іще 5 місяців тому, проте тоді нотаріус лише посвідчив договір і не зареєстрував право власності в Укрдержреєстрі. Свої дії він мотивував тим, що не має технічної можливості зробити витяг і порадив самостійно звернутися до Укрдержреєстру. Ми досі не зареєстрували право власності. Протягом якого часу необхідно це зробити й чи існує відповідальність за несвоєчасну реєстрацію права власності?