Нерідко в роздрібних торговців, що практикують такий вид сезонного заробітку, як виїзна торгівля, виникає спокуса включити до асортименту товарів якщо не міцний алкоголь, то бодай пиво й слабоалкогольні напої. Адже не новина, що під час літньої спеки на такі охолоджені напої спостерігається неабиякий попит. Однак, на жаль, маємо щодо цього низку застережень
У статті «Виїзна торгівля: як підготуватися» (№ 82/2019) ми розповідали про те, що на практиці під поняттям «виїзна торгівля» зазвичай мається на увазі роздрібна торгівля через пункти некапітальної забудови (кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати) та засоби пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо).
Водночас Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-BP (далі — Закон № 481) у ст. 1 визначає місце торгівлі алкогольними напоями, зокрема, як приміщення (будівлю) торговельною площею не менш ніж 20 кв. м (для пива — без обмеження площі), а п. 4 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.1996 р. № 854 (далі — Правила № 854), уточнює, що торговельне приміщення (будівля), у якому реалізується алкоголь, повинне бути обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною та протипожежною сигналізаціями, з достатніми освітленням, опаленням і вентиляцією.
Окрім того, у п. 8 Правил дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1996 р. № 369 (далі — Правила № 369), чітко зазначено, що у дрібнороздрібній торговельній мережі ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ продаж, зокрема, алкогольних напоїв (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю у сільській місцевості, за наявності марок акцизного збору), про що йшлося у статті «Які товари можна продавати через пересувну мережу» (№ 84/2019).
Тож, ураховуючи, що за продаж алкоголю в не визначених для цього місцях торгівлі загрожує щонайменше штраф у розмірі 6800 грн (ч. 1 ст. 153, абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону № 481), з намірами щодо реалізації алкогольних напоїв із палаток й автомагазинів краще попрощатися.
Найбільш наполегливі зараз можуть заперечити: мовляв, якщо виїзна торгівля алкоголем неможлива, чому про неї зазначають контролери (див., приміром, повідомлення ГУ ДФС у Запорізькій області, роз’яснення фахівців ДФСУ з категорії 115.03 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua))?