Працівника підприємства направили у відрядження до населеного пункту (селища), де немає готелю. У зв’язку із цим він щодня на маршрутці їздив до готелю, який знаходився в іншому населеному пункті (на відстані 10 км від місця відрядження). На проїзд до готелю й назад він витрачав щодня 30 грн. Аванс працівникові не видавали, і він витрачав власні кошти. Чи можна компенсувати витрати на проживання та проїзд до готелю й чи оподатковуватимуться такі виплати працівникові?

ВІДПОВІДЬ: Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються:

  • добові за час перебування у відрядженні,
  • вартість проїзду до місця призначення й назад
  • та витрати по найму жилого приміщення в порядку й розмірах, установлених законодавством (ч. 2 ст. 121 Кодексу законів про працю України, даліКЗпП).

Нині визнання бухвитрат відбувається відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», і воно жодним чином не пов’язане з обкладенням ПДФО та військовим збором. Своєю чергою, пп. 170.9.1 ПКУ всі витрати на відрядження поділяє на такі, що обкладаються ПДФО, і такі, що не обкладаються цим податком.

Зокрема, не обкладається ПДФО сума відшкодованих працівникові витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у т.ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження й назад, так і за місцем відрядження (у т.ч. на орендованому транспорті), оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття або білизни), на найм інших жилих приміщень (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).

Звісно, обов’язковим є наявність підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізособи, у т.ч. бронювання місць у місцях проживання, та розрахункових документів.