Працівник є особою з інвалідністю 2-ї групи, залучений до виборів як член виборчої комісії на платній основі. У зв’язку із цим він увільнений від виконання службових обов’язків починаючи з 13.03.2019 до закінчення повноважень дільничної виборчої комісії. Оклад працівника — 4500 грн, тому за період роботи з 1 по 12 березня нарахована зарплата в розмірі 1575 грн, середній заробіток за період із 13 по 31 березня не зберігався.
Чи має працівник право на отримання податкової соцпільги в розмірі 1440,75 грн (150%), зважаючи на те що, він, окрім зарплати за основним місцем роботи, отримає оплату від виборчої комісії? Як у формі № Д4 і формі № 1-ДФ відобразити увільнення працівника від роботи на період виконання обов’язків члена виборчої комісії?
Податкова соцпільга застосовується до нарахованого платникові податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем нарахування (виплати) доходу (пп. 169.2.1 ПКУ).
Якщо працівник за основним місцем роботи подав заяву про застосування податкової соцпільги разом із документом, що підтверджує встановлену інвалідність 2-ї групи, то він має право на застосування підвищеної податкової соцпільги в розмірі 150% загальної податкової соцпільги на підставі пп. «ґ» п. 169.1.3 ПКУ.
Особи з інвалідністю 2-ї групи разом із заявою про застосування податкової соцпільги надають роботодавцеві копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи (пп. 5 п. 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227).
У разі виконання увільненим від службових обов’язків працівником повноважень члена виборчої комісії на платній основі трудові відносини не виникають, а отже, і заробітну плату йому не нараховують. Мабуть, ідеться про грошову винагороду за участь у виборах протягом певного періоду, хоча її й називають оплатою праці.
Оплату праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, провадить раз на місяць окружна виборча комісія на підставі табеля обліку робочого часу, підписаного головою комісії (за його відсутності — заступником голови комісії) (п. 2.8 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, наведеного в додатку 1 до постанови ЦВК від 08.04.2014 р. № 226).
Той факт, що оплату за виконання таких повноважень називають у деяких нормативно-правових актах зарплатою, не надає підстав її вважати такою. Адже цю оплату не можна кваліфікувати як заробітну плату, оскільки відсутній факт оформлення трудових відносин. У таблиці 6 форми № Д4 нараховану оплату члену виборчої комісії відображають із кодом категорії ЗО «64» (одноразова грошова винагорода), а не як зарплату (код категорії ЗО «1»). А у формі № 1ДФ оплату члену виборчої комісії доцільно відображати з ознакою доходу «127» (інші доходи).
Отже, якщо це не зарплата, то до неї не може бути застосована й податкова соцпільга. Навіть якщо припустити, що оплата праці члена виборчої комісії є зарплатою, то її виплачують різні податкові агенти, працівник, своєю чергою, має право вибору місця для застосування податкової соцпільги.
Тому податкова соцпільга застосовується за основним місцем роботи — за наявності заяви про застосування ПСП та копії пенсійного посвідчення (чи копії довідки МСЕК) — за умови, якщо нарахований за звітний місяць дохід у вигляді зарплати не перевищує 2690 грн.
Звітність із ЄСВ. Законодавство не передбачає відображення у звітності з ЄСВ увільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з виконанням обов’язків члена виборчої комісії. Тому в таблиці 5 форми № Д4 період вивільнення від виконання службових обов’язків узагалі не відображають.
У реквізиті 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» таблиці 6 форми № Д4 за березень 2019 року показують «31», оскільки трудові відносини не припинялися.
У реквізиті 14 «Кількість днів без збереження заробітної плати» указують кількість календарних днів без збереження заробітної плати та/або кількість днів звільнення від роботи згідно з довідкою про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною (п. 9 р. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435). Тобто в реквізиті 14 теж не передбачено відображення кількості календарних днів увільнення від виконання службових обов’язків. Принаймні, доки не з’являться відповідні роз’яснення ДФС або ПФУ.
У формі № 1ДФ не передбачено відображення увільнення від службових обов’язків працівника, що виконує обов’язки члена виборчої комісії на платній основі.
Урахування оплати у виборчій комісії під час розрахунку середньої зарплати
Заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, включається до фактичного заробітку за основним місцем роботи під час обчислення пенсії та середньої заробітної плати у випадках, передбачених законодавством (п. 3 постанови КМУ «Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму» від 28.07.2004 р. № 966). Важко уявити, як це реалізувати. Пояснімо чому.
Під час визначення середньої зарплати для матзабезпечення та страхових виплат беруть дані, відображені підприємством у звітності з ЄСВ (п. 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266). Тож, немає підстав ураховувати суми, відображені виборчою комісією з (кодом категорії ЗО — «64»), а не підприємством.
Середній заробіток для оплати відпустки визначають відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Перелік виплат, які включаються до сумарного заробітку для обчислення середньої зарплати, визначено п. 3 цього Порядку. Серед них і виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток за місцем роботи: за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо, а також допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 4 п. 3 Порядку № 100).
А ось виплати за виконання окремих доручень (разового характеру), що не входять в обов’язки працівника, не включаються до заробітку під час обчислення середньої зарплати (пп. «а» п. 4 Порядку № 100). Зважаючи на те що виплати проведені окружною виборчою комісією та разовий характер виплати, немає підстав ураховувати оплату участі роботи у виборчій комісії під час розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки та в інших випадках збереження середнього заробітку.
У разі обчислення середньої зарплати виходячи із заробітку за два останніх місяця період, коли зберігали середній заробіток, і виплати за цей час до уваги взагалі не беруть.
Світлана ЛІСТРОВА,
бухгалтер-експерт