У ПДВ-обліку підприємства числиться залишок від’ємного значення ПДВ, яке сформувалося ще у 2015 році. Чи має право підприємство включити цей залишок до бюджетного відшкодування, незважаючи на те що від часу його появи минуло 1095 днів?
ВІДПОВІДЬ: Так, у разі дотримання вимог, передбачених п. 200.4 ПКУ, до бюджетного відшкодування можна заявляти суми від’ємного значення ПДВ, незважаючи на 1095-денний строк.
Поняття позовної давності міститься у Цивільному кодексі України (далі — ЦКУ), відповідно до якого — це строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу (ст. 256 ЦКУ).
Своєю чергою, у ст. 257 ЦКУ визначено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в 3 роки. Тим часом за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності розпочинається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦКУ).
Наприклад, за зобов’язаннями за поставленими товарами/послугами відлік строку позовної давності слід розпочинати з дати, що визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.
Отже, визначена ЦКУ позовна давність не стосується бюджетного відшкодування ПДВ.
Детальніше про позовну давність читайте у статтях «Як правильно застосовувати й обчислювати позовну давність» газети № 47/2019 і «Позовна давність: подовжуємо, перериваємо та призупиняємо» газети № 50/2019.
Крім того, нагадаємо: строк давності (1095 днів), установлений ст. 102 ПКУ, стосується визначення контролерами сум грошового зобов’язання, а також повернення надміру сплачених сум податку та їх повернення з бюджету (п. 102.5 ПКУ). Бюджетне відшкодування не вписується у жоден із таких випадків. Це означає, що й 1095-денний строк давності на нього не поширюється.
До того ж не зрозуміло, з якого моменту в описаній ситуації можна було б розпочати відлік строку давності.