Особа працювала за строковим договором у серпні та жовтні 2018 року. Під час розрахунку в серпні 2018 року їй не нарахували компенсацію за невикористану відпустку, а у жовтні — не оплатили надурочну роботу.
У лютому 2019 року цю саму особу знову взяли за строковим договором, і під час остаточного розрахунку при звільненні донарахували належні суми за серпень і жовтень 2018 року. Як відобразити донараховані суми у звітності з ЄСВ й у формі № 1-ДФ? Які відповідальність і штрафи?
ВІДПОВІДЬ: Кожен строковий трудовий договір варто розглядати окремо. Тому виплати, проведені в лютому 2019 року за попередні періоди (серпень і жовтень 2018 року), не пов’язані із чинним строковим договором, який був укладений у лютому.
Щоразу, приймаючи працівника на роботу за строковим трудовим договором, йому встановлюють новий табельний номер, відкривають нову особову картку працівника, а в разі звільнення проводять остаточні розрахунки, зокрема, виплачують компенсацію за невикористану відпустку.
Тому в лютому 2019 року компенсацію за невикористану відпустку (помилково не нараховану в серпні 2018 року) й оплату надурочних годин (помилково не нараховану в жовтні 2018 року) нараховують не працівникові підприємства, а просто фізособі. Адже це виплати за попередні періоди, протягом яких працівник працював за трудовими договорами, дію яких уже припинено.
Нарахування ЄСВ і Форма № Д4
Компенсація за невикористану відпустку, нарахована в лютому 2019 року працівникові, звільненому в серпні 2018 року, не включається до бази нарахування ЄСВ. Це пов’язано з тим, що компенсація за невикористану відпустку є виплатою за невідпрацьований час відповідно до пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Оскільки компенсація (виплата за невідпрацьований час) нарахована після звільнення, то вона не включається до бази нарахування ЄСВ і не відображається в таблиці 6 Форми № Д4 за лютий 2019 року. Такий висновок можна зробити, зважаючи на норму ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Ця норма передбачає нарахування ЄСВ лише на виплати за відпрацьований час, нараховані після звільнення.