У першій частині нашої статті (див. газету № 42/2019) ми детально розглянули, які об’єкти можна вважати інвестиційною нерухомістю (далі — ІН), а також як сформувати її первісну вартість й оцінювати на дату балансу. Сьогодні предмет нашого дослідження — питання щодо:
• зміни моделі оцінки;
• переведення та вибуття ІН;
• прибуткового обліку таких об’єктів
Зміна моделі оцінки
Нерідко постає запитання: чи може підприємство згодом змінити вибраний спосіб оцінки ІН на дату балансу?
Згідно з п. 17 П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», оцінка ІН за справедливою вартістю повинна застосовуватися до дати вибуття, переведення ІН до операційної нерухомості й такої, що утримується для продажу, або якщо стає неможливим достовірно визначити її справедливу вартість на дату балансу. Крім того, п. 35.7 П(С)БО 32 вимагає в примітках до звітності пооб’єктно, у кількісних і вартісних показниках, описувати ІН, яка припиняє оцінюватися за справедливою вартістю, й оцінюватиметься за первісною вартістю. Тож, зміна методу оцінки, як на нас, усе-таки можлива.
Ба більше, зважаючи на те що вибір моделі оцінки ІН — предмет облікової політики (хоча в Методичних рекомендаціях щодо облікової політики, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635, про це чомусь не згадано), то можна змінити й модель обліку за первісною вартістю на модель обліку за справедливою вартістю. Підставою може слугувати той факт, що така зміна забезпечить достовірніше відображення подій та господарських операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства. Своєю чергою, зміна облікової політики відбувається в порядку, передбаченому П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», і вноситься до розпорядчого документа про облікову політику підприємства. До речі, у системі МСФЗ вибір моделі оцінки ІН безпосередньо віднесено до облікової політики § 30 МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість».