Довідник з обліку ПДВ. Частина 1

Організація бухгалтерського обліку ПДВ

Для бухгалтерського обліку ПДВ Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі — Інструкція № 291), передбачає чотири синтетичних субрахунки (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Субрахунки для ПДВшного бухобліку

Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.1997 р. № 141 (далі — Інструкція № 141), для деяких субрахунків передбачає введення аналітичних рахунків. Своєю чергою, у бухгалтерських програмах уніфікували нумерацію додаткових субрахунків й аналітичних рахунків (див. приклад у таблиці 2).

Підприємства — платники ПДВ, як на загальному, так і на спрощеному плані рахунків, повинні застосовувати субрахунки й аналітичні рахунки, зазначені в Інструкції № 141. Інші субрахунки платники ПДВ можуть не використовувати, а також застосувати власну класифікацію субрахунків. Проте, погодьтеся, не має сенсу винаходити велосипед, якщо бухпрограма надає вже готові інструменти. У таблиці 2 розглянемо приклад відкритих підприємством субрахунків для ПДВшного обліку.

Таблиця 2

Субрахунки, що застосовуються для бухгалтерського обліку ПДВ

Кожен із наведених субрахунків відіграє свою невеличку роль у складному механізмі обліку ПДВ. Наприклад, субрахунок 315/ПДВ надасть можливість виділити розрахунки за електронним рахунком у СЕА ПДВ серед інших спеціальних рахунків підприємства, відкритих у Казначействі. А, скажімо, субрахунок 641/ПДВ_штраф дозволить відстежити заборгованість за штрафами, пов’язаними з ПДВ, та її погашення. Адже штрафи сплачуються не на електронний рахунок, а безпосередньо в бюджет. Це зручно, оскільки не буде «засмічений» інформацією щодо штрафів основний субрахунок 641/ПДВ.

Особливою групою є рахунки підтвердженого та непідтвердженого (очікуваного) ПДВ.

Порівняння непідтвердженого (очікуваного) і підтвердженого ПДВ дозволяє перевірити достовірність облікових даних. Бухгалтерські програми містять спеціальні звіти для аналізу ПДВ — обліку. Але й на око можна проконтролювати, чи всі податкові накладні складені й отримані, чи не подвоїлися помилково дані тощо. Так, сальдо субрахунку 6442 на кінець періоду показує суму вхідного ПДВ із податкових накладних (у розрізі контрагентів), іще не зареєстрованих у ЄРПН. А залишок за субрахунком 6432 підкаже, що є постачання звітного періоду, за якими податкові накладні ще не складені та/або не зареєстровані.

Наступна група субрахунків — 6431, 6441 потрібна для відстеження ПДВ під час першої події — передоплати.

Задля полегшення самоперевірки рахунки обліку розрахунків із контрагентами (361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами») необхідно вести окремо за операціями з ПДВ і за операціями, звільненими від ПДВ.

Наприклад — використовувати субрахунки 3611 «Розрахунки з вітчизняними покупцями з ПДВ», 3612 «Розрахунки з вітчизняними покупцями без ПДВ». Під час використання цього простого правила (незалежно від того, чи використовує платник субрахунки передоплат 371 «Розрахунки за виданими авансами» і 681 «Розрахунки за авансами одержаними») можна перевірити правильність нарахування податкових зобов’язань і податкового кредиту. Так, сальдо субрахунку 6431 на кінець звітного періоду має відповідати 1/6 (при ставці 20%) від отриманих із ПДВ передоплат (Кт сальдо субрахунків 361, 377 тощо або 681). Аналогічно Кт сальдо 6441 на кінець звітного періоду має дорівнювати 1/6 (при ставці 20%) від перерахованих із ПДВ передоплат (Дт сальдо субрахунків 631, 685 тощо або 371).

Субрахунок 6434 «Податкові зобов’язання (роздріб)» дозволяє виділити ПДВ за роздрібними продажами, він ураховує особливість роздробу — одночасність оплати й відвантаження товарів (послуг).

Спеціальні субрахунки з обліку ПДВ (6433, 6435, 6443) застосовуються в особливих операціях. Згідно з п.п. 11 і 12 Інструкції № 141, уведено аналітичний рахунок «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» (присвоїмо йому номер 6433). Він призначений для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань відповідно до п.п. 198.5 і 199.1 ПКУ. За бажання можна розділити облік податкових зобов’язань у разі часткового (згідно з п. 199.1 ПКУ — наприклад, увести аналітичний рахунок 64331) і повного (згідно з п. 198.5 ПКУ — наприклад, аналітичний рахунок 64332) використання товарів (послуг) в не оподатковуваних ПДВ операціях і/або в негосподарській діяльності.

Окремий облік виправданий, адже загалом коригуванню (річному перерахунку) підлягають лише ті податкові зобов’язання, які нараховані згідно з п. 199 ПКУ. У такому випадку оборот за Дт субрахунку 64331 за рік покаже річну суму податкових зобов’язань, що підлягає перерахуванню. Звісно, це має сенс, якщо в діяльності підприємства операції за п.п. 198.5 і 199 ПКУ мають регулярний характер. Деякі підприємства використовують для нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ субрахунок 6435 «Умовний продаж» — це суперечить Інструкції № 141, але надає можливість виділяти податкові зобов’язання, які справді підлягають перерахуванню на субрахунку 6433.

Субрахунок 6435 «Умовний продаж» використовується під час донарахування ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ (до мінімальної бази), у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ (п. 184.7 ПКУ) та в інших випадках, коли ПКУ передбачає донарахування податкових зобов’язань.

Аналітичний рахунок 6443 «Податковий кредит, що підлягає коригуванню» може використовуватися для різних цілей — для обліку коригувань податкового кредиту за бухгалтерськими довідками, за помилково отриманими або не отриманими від контрагента податковими накладними та розрахунками коригування тощо.

Не всі підприємства користуються субрахунками 6435 і 6443, замінюючи їх рахунками підтвердженого та непідтвердженого ПДВ.

Далі (у таблиці 3) відобразимо проводки з обліку ПДВ із використанням усіх субрахунків, наведених у таблиці 2, згруповані за видами операцій для методу нарахування ПДВ за першою подією.

Таблиця 3

Облік податкових зобов’язань із ПДВ