18.01.2019 набрали чинності зміни до наказу Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408 , завдяки яким було викладено в новій редакції форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — декларація). За вже звичною для платників податків традицією фахівців ДФС якомога довше відтерміновувати надання роз’яснень з актуальних питань, контролери лише за тиждень до завершення звітного періоду визначилися: подавати декларацію з податку на нерухомість за 2019 рік можна (але, з огляду на п. 46.6 ПКУ , не обов’язково) за оновленою формою .
Тож, тим платникам, хто відклав подання звітності на останній день, наша публікація буде доречною під час заповнення декларації. А ось тим, хто встиг відзвітувати раніше, варто ознайомитися з нововведеннями форми на випадок виникнення нових об’єктів оподаткування протягом року або потреби в уточненні раніше задекларованих зобов’язань

 Мовиться про зміни, унесені наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. № 897, даліНаказ № 897.

 Нагадуємо: згідно з абз. 2 п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), діючі до такого визначення.

 Роз’яснення з категорії 106.07 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua), лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4687/7/99-99-12-02-03-17 (даліЛист № 4687).

Передусім зауважимо: завдяки внесеним змінам форма декларації зазнала як змістовних, так і структурних змін.

Щодо структури, то, як і анонсувалося проектом, нова редакція форми звітності містить два додатки для розрахунків податкових зобов’язань — окремо за об’єктами житлової та нежитлової нерухомості (раніше додаток був один — «Відомості про наявні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості» — і безпосередньо розрахунок податкових зобов’язань у ньому не здійснювався).

Однозначно можемо сказати, що такий крок Мінфіну істотно полегшить життя тих платників податків на нерухомість, кому доведеться уточнювати податкові зобов’язання. Так, згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11, податок на нерухомість сплачується юридичними особами за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості на різні коди бюджетної класифікації (18010100 та 18010400 відповідно).

Під час декларування податкових зобов’язань програмним забезпеченням автоматично, на підставі зазначених у звітності кодів типів об’єкта нерухомості, здійснюється визначення сум податкових зобов’язань за відповідними кодами бюджетної класифікації, які підлягають імпортуванню до інтегрованих карток платника. Водночас у разі складання уточнюючої податкової звітності попередньою редакцією форми декларації не передбачалося розмежування сум податкових зобов’язань, що підлягають уточненню, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості окремо. Це, своєю чергою, унеможливлювало автоматизацію програмного забезпечення у частині рознесення уточнених податкових зобов’язань до інтегрованої картки платника за кодами бюджетної класифікації, і слугувало причиною створення «штучного» податкового боргу або переплати. Відповідно, завдяки запровадженню окремих розрахунків податкових зобов’язань за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, і можливості декларувати й уточнювати зобов’язання за різні категорії нерухомості окремо, описана вище проблема скасована.

А тепер перейдімо безпосередньо до змісту форми, під час коментування змін до якої звернімо увагу ще на декілька істотних нововведень.

Заголовна частина декларації